2020.06.10 07:42:29

Administrator

Шановні колеги!

Університетські бібліотеки є структурними підрозділами закладів вищої освіти. Відкриття бібліотек для відвідувачів в повному обсязі можливе буде тільки після дозволу відвідування ЗВО здобувачами освіти. Це рішення приймає Кабінет Міністрів України, місцеві органи влади, адміністрація університету з урахуванням рекомендацій МОЗ України, профільних міністерств та залежно від епідеміологічної ситуації в регіоні.

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича як координаційний центр діяльності бібліотек ЗВО рекомендує: ознайомити персонал із заходами щодо профілактики захворювання на COVID-19 відповідно до: Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Постанови Головного санітарного лікаря України від 09.05.2020 р. № 16 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Під час роботи бібліотек рекомендується:

• На вході до бібліотеки розмістити спиртовмісні антисептики для рук з концентрацією активно діючої речовини понад 60 % для ізопропілових спиртів та понад 70 % для етилових спиртів. 
• Доцільно розмістити пам`ятки з правилами поведінки і гігієни рук під час пандемії.
• Працівники бібліотеки та користувачі обов`язково повинні носити маски, захисні рукавички – за бажанням.
• Передбачити ємкості з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами для збирання ЗІЗ.
• На пунктах обслуговування, у вбиральнях бібліотеки розмістити спиртовмісні антисептики для рук.
• На пунктах обслуговування перед місцями видачі зробити розмітки на підлозі для соціальної дистанції 1,5 м.
• Передбачити окреме приміщення або окремі стелажі для зберігання видань, що будуть повернені користувачами. Термін обсервації видань – 10-14 днів із зазначенням дати повернення.
• Задля уникнення зайвого скупчення користувачів у бібліотечних приміщеннях можна передати до деканатів списки студентів-випускників, що не мають заборгованості, з правом підпису методистам факультетів обхідних листів замість працівників бібліотеки.
• Після отримання видань від користувачів поверхню меблів, де вони лежали, щоразу протирати дезінфікуючими засобами.
• Провітрювати приміщення бібліотеки не рідше, ніж кожні 2 години.
• Щодня організовувати вологе прибирання приміщень з використанням дезінфекційних засобів.
• Інформувати студентів та персонал про профілактику респіраторних захворювань. Спілкування зі студентами та персоналом з питань профілактики респіраторних захворювань можна проводити за допомогою електронного листування, веб-сайтів, соціальних мереж тощо.
• Підтримувати гнучку політику відвідуваності і відпустки через хворобу для персоналу.

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19 для працівників бібліотек:

• не допускати до роботи осіб з ознаками інфекційного захворювання;
• обмежити масові заходи в закритих приміщеннях;
• дотримуватися соціальної дистанції 1,5 м.;
• забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило, одноразові рушники, серветки тощо);
• проводити регулярну обробку рук спиртовмісним засобом та/або мити їх з милом;
• дотримуватися правил респіраторної гігієни (при кашлі та чханні прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидати серветку в контейнер для сміття з кришкою і обробляти руки спиртовмісним антисептиком або мити їх водою з милом);
• користуватися одноразовими масками не більше 2-х годин та проводити їх заміну, як тільки вони стануть вологими чи забрудняться;
• очищати постійно за допомогою миючих та дезінфекційних засобів поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як столи, клавіатури і дверні ручки. Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.

Голова методичного центру бібліотек ЗВО України,
директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича
КНУ імені Тараса Шевченка,
керівник Секції університетських бібліотек УБА,
д-р наук із соц. комунікацій О. О.Сербін

2020.05.19 08:34:24

Administrator

Користувачам та бібліотекарям рекомендується залишатися в бібліотеці в масках і рукавичках. Доцільно організувати попередній запис на відвідування бібліотеки у визначений час телефоном або електронною поштою, щоб уникнути черг. Рекомендується встановити захисний бар'єр (наприклад, з оргскла) у контактній точці (наприклад, на бібліотечній кафедрі видачі) користувача з бібліотекарем. Необхідно дотримуватися безпечної відстані, якщо користувач виявляє симптоми хвороби або знаходиться у приміщенні без маски.

Не слід відкривати бібліотеку, навіть абонемент, якщо бібліотекарі не забезпечені масками, рукавичками та засобами для дезінфекції.

Після прийняття книг від користувача поверхню меблів, на якій лежали книги, необхідно щоразу дезінфікувати. Прийняті книги слід відкласти на карантин терміном від 10 до 14 днів у ящику, коробці, сумці або на окремих полицях на складі, в іншому приміщенні.

Ізольовані примірники повинні бути позначені датою повернення та виключені з обігу до закінчення карантину, після чого вони знову можуть бути видані читачам. У подальшому під час роботи з такими примірниками слід використовувати рукавички. Окремих карантинних кімнат не потрібно, оскільки вірус не поширюється сам по собі.

Повернені до бібліотеки документи не можна дезінфікувати засобами для дезінфекції.

Крім того, рекомендується провітрювати приміщення якомога частіше, дезінфікувати ящики для повернення книг (бібліобокси), дверні ручки, клавіатури, телефони, вимикачі світла та інші поверхні або предмети обладнання, які часто використовуються.

Детальніше про правила безпеки

Працівники бібліотеки повинні суворо дотримуватися принципів профілактики, оголошених Головною санітарною інспекцією та Міністерством охорони здоров’я.

На видному для користувачів місці слід розмістити інструкції з гігієни рук, дезінфекції рук, способів надягати та знімати захисні маски.

До скасування карантину не рекомендується відкривати читальні зали для користувачів. Не рекомендується також вільний доступ до карткових каталогів, фондів книг та журналів. Радимо заохочувати користувачів використовувати доступні ресурси в Інтернеті.

Якщо коронавірусна інфекція виявлена у працівників бібліотеки, необхідно діяти за інструкцією Міністерства охорони здоров’я.

Джерело: Biblioteka Narodowa, 16.04.2020.
Переклад: Лариса Лугова, віцепрезидентка
ВГО Українська бібліотечна асоціації

2020.05.14 07:35:04

Відділ обслуговування навчальною і науковою літературою

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙКОВІ НОВИНИ

З появою Інтернету значного поширення набуло таке явище, як фальсифікування новин, тобто навмисне фабрикування інформації та підроблення новин із метою обману читачів. Це є вкрай небезпечним процесом, адже призводить як до маніпулювання загальною думкою, так і розв’язання інформаційних війн. Постає запитання: «Для чого це потрібно?»

По-перше, це спосіб отримання прибутку. Майже всі юзери Інтернету зустрічалися з клікбейтами – приманками, психологічними пастками для користувачів, що спонукають клацнути по рекламному оголошенню. Клікбейти вживають прийоми жовтої преси, вписуючи в заголовки слова «вау!», «шок!», «сенсація!»,»ти нізащо не повіриш» тощо. Сам зміст при цьому, зазвичай, не відповідає заявленому. Найкращим прикладом клікбейту є набридлива реклама в Інтернеті на кшталт постів про диво-схуднення або передбачення майбутнього [1]. Подібні «наживки» описують вебконтент, метою якого є переконання максимальної кількості людей перейти на сторінку з матеріалом та отримання доходу від онлайн-реклами [2].

По-друге, пропаганда та керування думкою суспільства. Реклама пропагує не лише товари, послуги й торгові марки, але і певні точки зору та думки. Новини розповідають, який політик є поганим, який – не дуже, а який – навіть, навпаки, дуже хорошим. Яка країна є агресором, а яка – жертвою. Чому у нас усе дуже добре, або навпаки – все погано. Або про те, що в нас усе погано – але в інших ще гірше.

Пропаганду найчастіше використовують уряди, корпорації, некомерційні та комерційні організації для управління цінностями, ставленням до них і навіть знаннями [3].

Соціальні медіаплатформи, як то Facebook, Instagram чи Twitter, дозволяють обмінюватися інформацією між своїми користувачами, і багато із цих платформ подають «новини», рекламу або ж «спонсорований контент» так, що стає складно відрізнити реальні джерела цієї інформації від підроблених сайтів. Більшість рекламного простору на платформах соціальних медіа продаються через брокерів, тобто платформа часто не має уявлення про те, що рекламується на їхньому сайті, стаючи ідеальним місцем для процвітання фальшивих новин [4].

Фейкові новини

– це звичайний інструмент інформаційної війни. Дезінформація, нав’язування однієї думки всьому населенню, обман.

Розпізнати фейкові новини досить непросто, але цілком можливо. Споживаючи будь-яку інформацію на просторах Інтернету, знайдіть відповіді на такі питання:

• Хто? – хто автор статті, яка його кваліфікація, чи є інші статті, написані ним [5]. Перевіряйте розділ сайту «Про нас», де, зазвичай, указана мета функціонування цього сайту та команда журналістів чи авторів.
• Що? – що висвітлюється у статті, чи відповідає зміст заголовку статті, чи наведені аргументи на підтримку різних точок зору, чи лише однієї. Тож зверніть увагу на правопис та наявність граматичних помилок, адже добре досліджений матеріал вичитується декілька разів перед його опублікуванням.
• Коли? – шукайте дату публікації, що допоможе встановити актуальність інформації та знайти подібну в інших джерелах [5]. Багато фейкових новин не мають дати публікації й пишуть про події, яких ніколи не відбувалося.
• Де? – де ви знайшли інформацію: на сторінках соціальних медіа, у блогах чи на офіційних сайтах; чи виглядає достовірною вебадреса ( URL) [5] Намагайтеся робити огляд декількох інформаційних ресурсів.
• Для чого? – яка ціль публікації: інформування, торгівля, розваги чи переконання в чомусь. Запитайтеся в себе: «Кому від цього користь?»

Фейкова інформація – нагальна проблема сьогодення. Користувачами Інтернету є мільйони, отже, інформаційна грамотність є необхідністю для кожного. Ставтеся критично до того, що читаєте, і діліться тільки достовірною, на вашу думку, інформацією.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Шабаниця Д. Обережно, заголовок! Або що таке клікбейт? [Електронний ресурс] / Д. Шабаниця – Режим доступу: https://www.mediakrytyka.info/novi-tehnologii-media/oberezhno-zaholovok-abo-scho-take-klikbeyt.html. (дата звернення: 12.04.2020) – Назва з екрана.
2. Искусство Clickbait [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://somiibo.com/blog/the-art-of-clickbait/. (дата звернення: 12.04.2020) – Назва з екрана.
3. Як розпізнати фейкові новини? [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://artefact.live/?p=732. (дата звернення: 12.04.2020) – Назва з екрана.
4. Що таке фейкові новини? Публічна бібліотека Торонто How to Spot Fake News [Електронний ресурс] – Режим доступу https://www.torontopubliclibrary.ca/spotfakenews/. (дата звернення: 12.04.2020) – Назва з екрана.
5. Як розпізнати фейкові новини? [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ula.org.ua/images/documents/3712/fakeNews.pdf. (дата звернення: 12.04.2020) – Назва з екрана.

2020.04.16 09:45:41

Administrator

Під час карантину бібліотеки не працюють у звичному режимі, відтак Укрінформ підготував перелік сервісів, де можна безкоштовно читати книги українською мовою.

Джерело

2020.04.16 09:14:04

Administrator

Зазвичай, пошук сайтів, на яких можна завантажити книги чи то українською, чи іноземною мовою займає більше часу та зусиль, ніж на завантажування самих книг. Тому ми пропонуємо вам добірку сайтів, де можна завантажити художні та наукові книги українських та зарубіжних авторів без реєстрації, надсилання смс та інших ускладнень.

Книги українською мовою

Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:
• http://e-bookua.org.ua
• http://javalibre.com.ua
• http://chtyvo.org.ua

Книги англійською мовою

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:
• http://www.digilibraries.com
• http://www.bookyards.com/en/welcome
• http://www.homeenglish.ru/Books.htm

Книги польською мовою

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:
• http://wolnelektury.pl
• http://www.chmuraczytania.pl

Книги французькою мовою

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:
• http://bibliotheque-russe-et-slave.com
• https://www.bibebook.com

Книги російською мовою

Російська мова – мова, створена для поезії, вона надзвичайно багата і примітна головним чином тонкістю відтінків. (Проспер Меріме)
Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:
• http://booksshare.net
• http://www.many-books.org

1. «Смак грибної юшки» Оксана Кришталева https://bit.ly/3927TMM
2. «Купіть книгу — вона смішна» Олег Сенцов https://bit.ly/3922Trs
3. «Я, Побєда і Берлін» Кузьма Скрябін https://bit.ly/393NaZ4
4. «Перевтілення» Франц Кафка https://bit.ly/2QqjIWM
5. «Коштовніше за золото» Христина Козловська https://bit.ly/2wiX3EP
6. «Запропаща грамота» Микола Гоголь https://bit.ly/3a2RJEa
7. «Еволюція або смерть. Пригоди павіана Томаса» Іван Семесюк https://bit.ly/2x9YqWo
8. «Дім Терези» Ольга Деркачова https://bit.ly/3d6bdKl
9. «Українські менестрелі» Назар Божинський https://bit.ly/2Wnme3P
10. «За ширмою» Борис Антоненко-Давидович https://bit.ly/39007Dh

2019.07.17 11:01:19

Administrator

Перемогти в міжнародному конкурсі, отримати почесний приз завжди приємно, а всесвітньовідому Нобелівську премію – почесно не лише для самого генія, але й для його нації. Сьогодні лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта. Нобелівська премія названа на честь їхнього засновника, шведського винахідника і промисловця Альфреда Бернхарда Нобеля (1833–1896). Вона є однією з найпрестижніших у світі. Відповідно до заповіту А. Нобеля, залишеного для нащадків, його капітал було передано до Нобелівського фонду. Чималі гроші вміщено в акції і позики, доходи від яких щорічно ділять на шість рівних частин і присуджують за найвизначніші праці в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури, економіки, а також за діяльність у справі зміцнення миру.

Що дарують геніям, які зробили значні відкриття, написали найцікавіші книги, врятували життя тисяч хворих чи присвятили життя справі зміцнення миру? Нобелівська премія складається з золотої медалі із зображенням Альфреда Нобеля і відповідного напису, диплома і чека на встановлену грошову суму, розмір якої залежить від прибутків Нобелівського фонду.

Отримати високу нагороду мають право представники різних рас, віросповідань і національностей. Головним критерієм під час вибору претендентів на нагороду є новітні досягнення в одній з шести названих галузей або праці, виконані раніше, якщо їхня значимість стала очевидною пізніше.

Лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта і гордість кожної країни. Громадян України у цьому списку ще не було. Хоча видатні люди з України мали можливість відзначитися. Наприклад, серед перших нобелівських лауреатів є ім’я Вільгельма Конрада Рентгена – німецького фізика. Сьогодні вже доведено, що його співавтором можна вважати Івана Пулюя – українського фізика, який мешкав у Відні та був сучасником Рентгена.

У списку лауреатів премії Нобеля значиться кілька імен видатних письменників та вчених, чиє життя починалося на українській землі. Так, лауреат премії Нобеля з літератури Ш. Агнон (Ізраїль) народився 1888 року в Бучачі (Тернопільська область), американські дослідники З. Ваксман (медик), С. Кузнець (економіст), Р. Гофман (хімік) – у Прилуках, Харкові і Золочеві. Нобелівський лауреат Ілля Мечников народився в селі Іванів поблизу Харкова і закінчив Харківський університет.

Кандидатом на Нобелівську премію був Іван Франко, але він не дожив до її присудження (за правилами премія Нобеля вручається живим претендентам). У наші дні висувалися на цю премію Улас Самчук, Павло Тичина, Микола Бажан та Олесь Гончар. Найтрагічніша доля у Василя Стуса, якого висунув на отримання Нобелівської премії німецький письменник Генріх Бьолль у 1985 році. Вважається, що тогорічна премія вже була присуджена талановитому українському поету та борцеві за свободу проти тоталітарного режиму, коли він помер (читай: був вбитий) під час голодування в карцері 3 вересня 1985 року.

Леся Костів
За метеріалами nobel.mksat.net, www.rferl.org

Пропонуємо ознайомитись із кращими романами Нобелівських лауреатів ХХ століття. Нажаль більшість із цих творив доступна нам лише російською мовою, тому публікуємо список, складений журналом Ексмо мовою оригіналу – Режим доступу: https://eksmo.ru/selections/50-luchshikh-romanov-nobelevskikh-laureatov-po-literature-xx-veka-ID3775342/ – Назва з екрана.

Генрик Сенкевич. Камо грядеши Год получения премии: 1905
Редьярд Киплинг. Свет погас Год получения премии: 1907
Сельма Лагерлёф. Перстень Лёвеншёльдов Год получения премии: 1909
Рабиндранат Тагор. Гора Год получения премии: 1913
Ромен Роллан. Жан-Кристоф Год получения премии: 1915
Хенрик Понтоппидан. Счастливчик Пер Год получения премии: 1917
Карл Шпиттелер. Имаго Год получения премии: 1919
Кнут Гамсун. Голод Год получения премии: 1920
Анатоль Франс. Боги жаждут .Год получения премии: 1921
Владислав Реймонт. Мужики Год получения премии: 1924
Джордж Бернард Шоу. Карьера одного борца Год получения премии: 1925
Грация Деледда. Элиас Портолу Год получения премии: 1926
Сигрид Унсет. Кристин, дочь Лавранса Год получения премии: 1928
Томас Манн. Волшебная гора Год получения премии: 1929
Синклер Льюис. Бэббит Год получения премии: 1930
Джон Голсуорси. Сага о Форсайтах Год получения премии: 1932
Иван Бунин. Жизнь Арсеньева Год получения премии: 1933
Луиджи Пиранделло. Покойный Маттиа Паскаль Год получения премии: 1934
Роже Мартен дю Гар. Семья Тибо Год получения премии: 1937
Йоханнес Вильгельм Йенсен. Падение короля Год получения премии: 1944
Герман Гессе. Степной волк Год получения премии: 1946
Андре Жид. Подземелья Ватикана Год получения премии: 1947
Уильям Фолкнер. Шум и ярость Год получения премии: 1949
Франсуа Мориак. Клубок змей Год получения премии: 1952
Эрнест Хемингуэй. Прощай, оружие! Год получения премии: 1954
Халлдор Кильян Лакснесс. Самостоятельные люди Год получения премии: 1955
Альбер Камю. Чума Год получения премии: 1957
Борис Пастернак. Доктор Живаго Год получения премии: 1958
Иво Андрич. Мост на Дрине Год получения премии: 1961
Джон Стейнбек. Зима тревоги нашей Год получения премии: 1962
Жан-Поль Сартр. Тошнота Год получения премии: 1964
Михаил Шолохов. Тихий Дон Год получения премии: 1965
Мигель Анхель Астуриас. Сеньор Президент Год получения премии: 1967
Ясунари Кавабата. Старая столица Год получения премии: 1968
Сэмюэл Беккет. Моллой Год получения премии: 1969
Александр Солженицын. В круге первом Год получения премии: 1970
Генрих Бёлль. Дом без хозяина Год получения премии: 1972
Патрик Уайт. Древо человеческое Год получения премии: 1973
Сол Беллоу. Приключения Оги Марча Год получения премии: 1976
Исаак Башевис-Зингер. Шоша Год получения премии: 1978
Элиас Канетти. Ослепление Год получения премии: 1981
Габриэль Гарсиа Маркес. Сто лет одиночества Год получения премии: 1982
Уильям Голдинг. Повелитель мух Год получения премии: 1983
Воле Шойинка. Интерпретаторы Год получения премии: 1986
Нагиб Махфуз. Предания нашей улицы Год получения премии: 1988
Камило Хосе Села. Улей Год получения премии: 1989
Тони Моррисон. Возлюбленная Год получения премии: 1993
Кэндзабуро Оэ. Объяли меня воды до души моей Год получения премии: 1994
Жозе Сарамаго. Слепота Год получения премии: 1998
Гюнтер Грасс Жестяной барабан Год получения премии: 1999

 10 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ, ЯКИХ ПЕРЕКЛАЛИ УКРАЇНСЬКОЮ

Кадзуо Ішіґуро

Кадзуо Ішіґуро, британський письменник японського походження, свою медаль із профілем Нобеля ще не отримав. Тож він саме той письменник, який зараз вправляється у мистецтві переможної промови. Цікаво, що за Нобелівську премію 2017 року він боровся разом зі своїм земляком, відомим письменником Харукі Муракамі. Але 5 жовтня фортуна усміхнулася саме Ішіґуро.

Це вже не перша знакова нагорода письменника. У 1989-му він отривав Букерівську премію за роман «Залишок дня», екранізацію якого (1993) номінували на Оскар.

Перемога Кадзуо Ішіґуро дозволяє нам пишатися своїми видавцями. «Видавництво Старого Лева» видало його роман «Не відпускай мене» ще у 2016 році, задовго до того, як Ішіґуро став лауреатом Нобелівської премії.

Світлана Алексієвич

У 2015 році Світлана Алексієвич стала не тільки першою білоруською письменницею, яка отримала Нобелівську премії, а й першою лауреаткою, яка має такий тісний з’язок з Україною. Вона народилася в Івано-Франківську у сім’ї білоруса і українки. Світлана Алексієвич дуже тепло відгукується про своє українське дитинство:

«Звичайно, я пам’ятаю, що дуже важко жили батьки. Батько ж був військовий, потім довго сільським учителем. Я пам’ятаю запах волосся, пилу, ці долини. Бабусю пам’ятаю дуже красиву, з прекрасним голосом, як хату білили, як хліб пекли. Це дуже сильно пам’ятаю. Я завжди кажу, що пишаюся, що у мене українська кров»

В Україні перший твір Світлани Алексієвич видали ще у 1998 році — «Чорнобиль : Хроніка майбутнього» у видавництві «Факт». З російської книгу переклала Оксана Забужко. Активно видавати твори лауреатки почали з 2016 року у видавництвах «Комора», «Дух і літера» та Vivat.

Патрік Модіано

Французький письменник-романіст отримав Нобелівську премію у 2014 році, коли вже був знаним і титулованим автором у своїй країні. У 1978-му його нагородили Ґонкурівською премією — це найпрестижніша нагорода для авторів, які пишуть французькою мовою.

Вперше українською твір Патріка Модіано опублікували у журналі «Всесвіт» у 1989-му. Романи «Вулиця темних крамниць» і «Зниклий квартал» у 2015 році вийшли у видавництві «Пульсари».

Цьогоріч «Видавництво Жупанського» опублікувало його книжку «Щоб не загубитися у місті», а Folio порпрацювало над виданням «Нічна трава».

Еліс Манро

Канадійка Еліс Манро довела всьому світові свій талант до малої прози, удостоївшись у 2013 році Нобелівської премії з літератури. Але це не перша вагома нагорода в її творчості. Кількома роками раніше вона отримала Міжнародну Букерівську премію, а також тричі ставала лауреаткою канадської премії генерал-губернатора в галузі художньої літератури.

«Забагато щастя» — перша збірка оповідань Манро — вийшла українською у «Видавництві Старого Лева» цього року. У 2016 її твір «Белетристика» для журналу «Всесвіт» переклала наша подруга і рецензентка Вікторія Зенгва, від чого нам дуже приємно

Маріо Варґас Льйоса

Перуанський письменник отримав Нобелівську премію у 2010 році. Раніше за літературні здобутки його нагородили премією Сервантеса. У 2014-му Маріо Варґас Льйоса як письменник та громадський діяч побував в Україні:

«Я дуже хотів відвідати Україну, адже мене також надзвичайно схвилював і надихнув цей рух громадянського суспільства, яке хоче покінчити з авторитарною традицією, рух суспільства, якому набрид постійний російський інтервенціонізм, якому набридла корупція»

Найсвіжіше видання українською — повість «Хто вбив Паломіно Молеро?» від «Видавництва Анетти Антоненко», яка вийшла друком у 2016 році. Раніше твори письменника видавало Folio та «Дніпро».

Октавіо Пас

Октавіо Пас отримав Нобелівську премію у 1990 році. Мексиканський письменник прославився завдяки своїм проникливим поезіям та есеям.

Саме збірка есеїв «Лабіринти самотності» стала першою книжкою автора, виданою в Україні. Раніше українською перекладали лише його окремі поезії — для антологій та літературних журналів.

Габріель Гарсіа Маркес

Свою Нобелівську нагороду колумбійський письменник отримав у 1982 році. Габо, як його лагідно називають прихильники, або Габріель Хосе де ла Конкордія Гарсія Маркес (повне ім’я письменника) став символом магічного реалізму.

Крім того,  що Маркес був талановитим письменником, він був ще й непересічним хитруном. Коли рукопис його останньої книги «Записник з моїми сумними курвами» за місяць до офіційної презентації викрали пірати, автор вирішив змінити фінал, після чого мільйонний тираж розійшовся в рекордно короткий термін, а піратські екземпляри, стали предметом полювання колекціонерів.

Найвідоміші твори Маркеса «Сто років самотності» та «Кохання під час холери» вийшли друком у видавництві Folio, а славнозвісний роман «Записник з моїми сумними курвами» можна прочитати на сторінках журналу «Всесвіт».

Жан-Поль Сартр

Літературного нобеля французькому письменникові присудили у 1964 році. Утім від премії автор відмовився. Того ж року від відмовився від літературної діяльності,  назвавши літературу сурогатом дійсного перетворення світу.

Трилогія Сартра «Шляхи свободи» вийшла у «Видавництві Жупанського». Folio випустило українською його роман «Нудота».

Ернест Гемінґвей

Класик американської літератури, удостоєний Нобелівської премії у 1954 році, а роком раніше — лауреат Пулітцерівської премії.

Про розкішні книги Гемінґвея українською від «Видавництва Старого Лева» чули, напевно, всі — це перші видання автора за часів незалежності України. До 1991 року твори Гемінґвея виходили у видавництвах «Дніпро» та «Вища школа».

Бернард Шоу

Ірландський драматург з містечка Дублін отримав Нобелівську премію з літератури ще у 1925 році. Його вважають одним із засновників гостросоціальної інтелектуальної драми.

Вперше на українській сцені виставу за п’єсою Шоу поставив Лесь Курбас — у 1918 році у «Молодому театрі». Вибрані твори Бернарда Шоу у трьох томах вийшли у «Видавництві  Жупанського».

Анна Мойшевич, 10.12.2017. – Режим доступу: https://vsiknygy.net.ua/neformat/51290/ – Назва з екрана.

Підготувала Діденко Л.М.