Військові-жінки
«У війни – не жіноче обличчя,
Хоч жіночого роду вона».
Кров і смерть, і прокляття вічне,
Та біда, що не має дна.
Кожна жінка, що народилась
Для життя, для любові сповна,
Не повинна в журбі загубитись,
Коли вибухне клята війна.
А в житті свої корективи:
В час випробувань, грізних відлунь
Поряд з хлопцями, в стрій на диво,
Встали тисячі наших красунь.
Це – нестерпна, брудна робота.
Не витримують, навіть, міцні.
А вчорашніх дівчат безтурботних
Із повагою кличуть: Малі!
Поміняли наряди на форму
І несуть цей тягар на собі,
Та вважають за честь і за норму.
Їм по силам завдання любі.
Дай- то, Боже, терпіння, наснаги
Щоб спинити цей жах навіки.
Хай надія живе і відвага,
Наша гордість – військові-жінки!
Н. Є. Шляхова
Tag: жінка
