«ОСІНЬ»
Красуня осінь прийшла непомітно,
Як не хотілося б літа, тепла.
Фарби змінили зажурені квіти.
Час вже настав, відпочити пора.
Небо заплакане, наче сердите
На безліч хмар налітаючий рій.
Тішить одне – згадка ніжно-блакитна
Сонячних днів і безхмарних надій.
Вітер верхівки дерев обіймає,
Гілок торкнувшись, злітає назад.
А навкруги все кружляє, кружляє
Цей різнобарвний легкий листопад.
Сквери і парки яскраві, бадьорі
У натюрморті осінніх стежин.
Лиш споглядають, як плавно, нескоро
Лине у даль журавлів сірий клин.
Вулиці, площі, будинки, машини –
Добре знайомий до болю пейзаж.
Осінь, на мить, вільно пташкою плине
І на новий знов заходить віраж.
Так, у природи, мабуть, свої плани,
І дріботить часто дощик рясний.
Трохи сумна, але все ж і жадана
Дивна пора для задум, світлих мрій.
Наталія Шляхова
