Tag: книгаTag: книга
 |
 |
 |
|||||
|
Читальна зала для студентів | знання | читання | книга |
| Коментарі | 0 | Hits: 1817 |
|
|
|
|||||
Миттєвості війни
У книжці читач знайде розповідь про першу жертву «зелених чоловічків» у Криму — офіцера Сакської авіаційної бригади майора Станіслава Карачевського, про майора 79-ї ОАЕМБр Сергія Кривоносова, з позивним «Граніт», який ціною власного життя врятував побратимів. Тут і трагічна історія «кіборга» Віктора Ковальчука, історія повного кавалера ордена «За мужність» Павла Чайки, «кіборга» Сергія Танасова, історія миколаївського археолога Олександра Смирнова, журналіста Олександра Терещенка та начальника податкової інспекції Юрія Степанця (нині — заступник міського голови міста Миколаєва), які покинули свою роботу й пішли захищати Батьківщину, та ще сотні історій Героїв, які захищали та продовжують захищати Україну від російських найманців. Ця книга розповідає про війну. Про фронтову дійсність – жорстоку та криваву. Багато людей в нашійкраїні за ці два з половиною роки ще не усвідомили, що іде війна: вони живуть звичайним життям. Це і добре і погано. З одного боку, поки одні люди ризикують життям на передовій, інші працюють, відпочивають, живуть у звичайному ритмі. З іншого боку – саме дякуючи нашим солдатам, ми всі можемо жити під мирним небом. Кожна сторінка цієї книги проникнута болем. Така література розповідає правду про війну. Саме такі книги має читати наша молодь для виховання почуття патріотизму та громадянського обов’язку на реальних прикладах. Однак читати сторінки цієї книги складно. Це правда про війну. А окопна правда рідко буває красивою, як в кіно. Тому треба підготувати себе морально для читання подібної літератури. Але все-таки її потрібно читати. Ця книга є у читальній залі нашої бібліотеки і ми радимо вам взяти її і прочитати. Бакум Наталія.
|
|||||||
|
|
|
«Миттєвості війни» — це спогади учасників антитерористичної операції, щоденники українських військових, ілюстрації художників і фотографії з поля бою, нариси, написані по гарячих слідах подій неоголошеної війни. Авторський колектив під керівництвом кандидата історичних наук Сергія Макарчука з минулої весни працював над збором та обробкою інформації для книжки, яка складається з чотирьох частин: «Герої не вмирають» присвячена тим миколаївцям, які загинули в АТО; у другий розділ увійшли спогади та нариси учасників антитерористичної операції; третій розділ — «Все для перемоги» — присвячений волонтерам, тим, хто і сьогодні допомагає бійцям. Розділ «Вітчизна пам’ятає» розповідає про нагороди, які захисники України отримали посмертно.| Коментарі | 0 | Hits: 1669 |
|
|
|
|||||
Ми придбали книгу, яку очікували мільйони!!!
Роман «Аеропорт» був написаний російським журналістом, перекладачем, фотографом і письменником Сергієм Лойко. Книга присвячена подіям, що відбувались на території донецького аеропорту в 2014 році.«Аеропорт» C.Лойко прочитати варто кожному, хто з завмиранням серця слідкував за трагічним розвитком подій в аеропорту Донецька. Після десяти місяців боїв та попри численні перемир’я, Краснокам’янський аеропорт лишався тією самою зяючою воронкою смерті цієї безглуздої війни. Воронкою, яка щоденно пожирає, не пережовуючи, все, що туди кидають обидві армії, — танки, бронетехніку й людей, — і постійно вимагає нових жертвопринесень. Кіборги, як називали їх вороги за нелюдську живучість і впертість, боролися так, наче в цьому проклятому Аеропорті вирішувалася доля війни. Насправді ніхто з них не міг до пуття пояснити, навіщо він проживав тут кожен свій новий день, як останній, навіщо воював так несамовито. Зрештою, якщо відкинути всі штампи й кліше, їхні власні пояснення переважно зводилися до такого: я б’юся, бо я б’юся… Командування орків (так їх називали кіборги за масову знеособленість, за неможливість зрозуміти, навіщо вони тут і чого добиваються) вважало, що Аеропорт треба взяти за будь-яку ціну, щоби «вирівняти лінію фронту» під час чергового «перемир’я»… «Аеропорт» — це головна книга про війну, якої не мало бути і про героїв, які хотіли жити, але вмирали… Це не хроніка і не розслідування, а художній нарис, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Тобто про наше сьогоднішнє й учорашнє. Прочитавши, поділіться своїми враженнями... Архіпова Світлана
|
|||||||
|
|
|
| Коментарі | 0 | Hits: 1509 |
|
|
|
|||||
Станом на 2002 р. найменшою у світі вважалася книга "Хамелеон" А.П. Чехова розміром 0,9 х 0,9 мм. Вона містить 30 сторінок по 11 рядків тексту на кожній, 3 кольорові ілюстрації. Книга була видрукувана і переплетена у 1996 р. у м. Києві.Пізніше, завдяки бурхливому розвитку нанотехнологій, вчені-фізики з Канади створили книжку розміром 0,07 х 0,1 мм. Називається вона - "Teeny Ted from Turnip Town". Книга складається з 30 керамічних мікротаблічек, що використовуються замість паперу, а сфокусований пучок променів іонів гелію (діаметром 7 нанометрів) використовувається замість чорнила. І щоб прочитати її, потрібен електронний мікроскоп, здатний збільшувати у 8000 разів.Дванадцять самих маленьких книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.
Раніше найбільшою книгою у світі вважалася "Суперкнига", розміри якої становили 2,74 х 3,07 метра. Вага цієї книги - 252,6 кг і налічуває вона 300 сторінок. "Суперкнига" була видана в Денвері (штат Колорадо, США) у 1976 р. Проте в 2004 р. в Росії видали книгу під назвою "Найбільша в світі книга для малят". І хоча в ній всього 4 сторінки і 12 віршів для дітей, ця книга має воістину значні розміри. Висота книги становить 6 метрів, ширина - 3 метри, а вага цієї книги-гіганта - 492 кг.
Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий "Лестерський кодекс". Інша її назва - «Трактат про воду, землю і небесні тіла", створений Леонардо да Вінчі. У 1994 р. її купив за 24 млн доларів знаменитий засновник компанії "Microsoft" Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга - це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала. Найтовстішою друкованою книгою у світі є WIKIPEDIA. Вона являє собою збірник статей з мережі Інтернет, що її любитель книг Роб Метьюс вирішив надрукувати у вигляді одного тому. Таким чином, паперова версія цієї книжечки склала 5000 сторінок.
Бакум Наталія
|
|||||||
|
|
|
| Коментарі | 0 | Hits: 1587 |
|
|
|
|||||
Любов Якимчук. "Абрикоси Донбасу""Однією з найпомітніших поетичних новинок 2015 року стала книжка поетки Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу» (надрукована у «Видавництві Старого Лева»). Стала великою мірою через трагічні обставини, за яких кожен «донбаський голос» дістає особливу увагу, але зовсім не тільки через них — книжка справді цікава, яскрава і концептуальна… У часи, коли багато українців знайомляться з цим регіоном і всілякими його нюансами у дуже специфічний спосіб, такий «поетичний Донбас» справді має чимале значення… і, мабуть, символічно, що все це видано саме у Львові...," - Олег Коцарев, День.
Любов Якимчук - https://www.facebook.com/iakymchuk Любов Якимчук: «Про війну вірші можуть бути лише голі, як дроти без ізоляції, дуже прості та без надмірних кучерявостей, але із чіткими деталями. Ці вірші мають бути як злочин, про який соромно згадувати, вони – як ці щоденні вбивства без прикрас, неприємні болючі вірші – як допити заручників, яким ставлять банки на живіт, яких ґвалтують, у яких стріляють. Вірші, як мешканці в окупованих містах, яким нема куди втікати і яких ніхто не рятує від перманентної загрози їхньому життю. Про війну – криваві та смердючі вірші. Поезія, що розкладається, але яка ще не розклалася. Розкладена поезія – це вже смерть, а нам треба жити, але жити усвідомлено. Мінімум метафор, більше мовчання, більше того, що не вкладається в слова. Якщо вже чинимо злочин, то усвідомлено. Такі тексти мають бути як сама війна, у якій ми не завжди можемо встановити хід подій, але за наслідками (розкиданими тілами та розлитою кров'ю) ми знаємо, що тут щось сталося. Це може додати поезії мовчання або натуралізму, і з поміж цих двох я вибираю мовчання». "Беручи до рук чергову поетичну новинку від Старого Лева, в принципі, очікуєш на якісне видання. Але цього разу отримуєш не просто непогану збірку, а книгу, яка б’є під дих. Над просто хорошою літературою іноді можна задрімати, думаючи паралельно про щось своє. З «Абрикосами Донбасу» я не змогла заснути навіть серед глибокої ночі, аж поки не дочитала до кінця…", - Олеся Мамчич, ЛітАкцент. …моє знайомство з поезією Люби Якимчук сталося завдяки Видавництву Старого Лева – наприкінці весни на сайті у рубриці Вірш дня було опубліковано її Молитву. Не знано скільки голосів на дню проговорюють-промовляють-прочитують ОТЧЕНАШ – одні й ті самі слова, але слова щоразу сповнені різним змістом… …зачепила… запала…. Зараз багато гарної української поезії, справжньої, самобутньої… Коли було проанонсовано вихід у друк Абрикос Донбасу, не зважилась придбати для себе, а й на краще – бо залишилась би книжечка просто книжечкою на поличці, і коли би дійшов час до неї невідомо… саме приїзд Люби Якимчук до Полтави спонукав не просто взяти до рук книгу, не просто погортати сторінки, а почати читання – від початку, від передмови… й далі, далі, далі… чи то червона нитка Оксани Йориш винна, чи то просто зустріч з автором та енергетика Люби, жіночної, тендітної, й енергетика її віршів, зовсім не схожих на неї, як на перший погляд (5 листопада Любов Якимчук презентувала свою книгу в Полтавському національному педагогічному університеті)… А ось слова головного редактора «Видавництва Старого Лева», у якому вийшла книга Люби Якимчук, Мар`яни Савки: «Десь би вони вже мали скоро достигнути – зацвісти, зав’язатися і достигнути, абрикоси зі шматочками вугілля замість кісточки. Абрикоси Донбасу – з дерева дитячої пам’яті, з дерева викраденого дитинства. Падають на землю і котяться, котяться безнастанно, як піщини часу у велетенській клепсидрі, переповнюють окопи і шанці, блокпости і порожні школи, сади і покинуті будинки з чорними більмами замість вікон, потрапляють в затоплені шахти і гарматні жерла, проникають в судини і кров, циркулюють цілою країною. Як вірші Люби Якимчук, вірші, які вибухають у свідомості і розривають світ на мільйони нерівних пазлів, які за логікою речей неможливо допасувати, так само як годі шукати звичайної логіки в руйнації, яку несе війна. З цих нерівних пазлів витворюється дивна картина – водночас знайома і сюрреалістична, так буває, коли звичні речі набувають нових несподіваних сенсів. Коли міста і слова розкладаються на частинки, які вже не стануть одним цілим. І сльози «стають сіллю кам’яною». А все твоє дитинство раптово й нестримно дорослішає...Частини цих віршів не було б, якби не Майдан, не війна, не шалена деструкція всього, що було твоїм, належало тобі. Ці вірші були б інакшими, якби авторка народилася деінде, а не там, де зараз лінія вогню. Від них можна було б заховатися і не читати, так як ховаємося від новин про щоденні втрати, про вантажі 200 і 300. Бо в зоні болю перебувати як мінімум дискомфортно. Можна було б удати, що такої книжки немає. Але ось вона, реалізована, втілена в папір, у фарбу, у пронизливу графіку. Можна було б її не читати – і не спізнати болісної насолоди від віршів, які проростають корінням у тлін і впираються кронами в небо, кричать і моляться, і свідчать. Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу»достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко. І я маю велику надію на те, що ця книжка своєю напругою, болем своїм не залишить нікому шансу на байдужість." Раджу проЧИТАТИ… Просто прочитати та відчути... P.S. Полтавська битва. Любов Якимчук.
Світлана Гришко
|
|||||||
|
|
|
| Коментарі | 0 | Hits: 1941 |
|
|
|
|||||
1. У книгах найкраще систематизована інформація. Книга дозволяє краще інших джерел інформації (зокрема, Інтернету) систематизувати нову інформацію. Це дуже важливо як ви вже, сподіваємося, зрозуміли. Фрагментарні знання – це звичайно в якихось моментах і добре, проте тільки системність інформації дозволяє користуватися цими знаннями протягом всього свого життя, а не тільки в одному конкретному випадку. 2. Книги дозволяють вам глибоко вивчити те, що вас цікавить. Коли людина працює, то, як це буває в більшості випадків, вона вважає, що вже досить знає, щоб можна було з зневагою ставитися до навчання. Однак, така людина глибоко помиляється. Вся справа в тому, що, швидше за все, ця людина отримала лише «айсбергові» знання, тобто знання, які лежать на поверхні. Однак, той, хто володіє не тільки поверхневими знаннями, а й знає більше, то він зможе досягти набагато кращих результатів у своїй роботі і в житті. Отже, якщо хочете в чомусь розбиратися як фахівець – читайте книги, написані справжніми гуру своєї справи! 3. У книгах менше ймовірність того, що інформація недостовірна. Коли ви відкриваєте книгу, написану людиною, яка є експертом в тій чи іншій області, то ви відразу ж відчуваєте глибину думок цієї людини. Це справжній фахівець, який «дихає» своєю професією. І як ви думаєте, чи буде він писати недостовірну інформацію, піддаючи негативній критиці свою репутацію? Думаємо, що навряд чи. Він дуже нею дорожить. А як справи йдуть в Інтернеті? Хто пише статті на сайтах? Ви знаєте цих людей? За рідкісним винятком, імена авторів публікацій в Інтернеті мало про що говорять. Відповідно, вони можуть писати про що завгодно, як завгодно і т.д. Тому, якщо хочете отримати максимально коректну інформацію з того чи іншого питання, то краще всього звернутися до книжкових видань, а не до Інтернет-джерел . 4. У книгах є посилання на інші достовірні джерела. Автори (фахівці) завжди дають посилання своїм читачам на інші перевірені книги, яким вони самі довіряють і які витримали критичний тиск з боку громадськості та наукової спільноти. Коротше кажучи, в книгах, в більшій своїй частині, посилаються на найкращі роботи в тій чи іншій галузі. У зв’язку з цим констатуємо наступне: хочете розширити знання з суміжних питань – вибирайте ті книги, які радять автори інших книг. 5. У книгах розповідається як влаштований цей світ. У кожній книзі автор пише про щось своє, про свою область. Однак про що б не писали різні автори, всі вони намагаються до вас донести своє бачення світового порядку. Як у світі все влаштовано? Чому тут все відбувається так, а не інакше? Де грань між добром і злом? Автори намагаються відповісти на ці та інші питання у своїх творах. Логічно тоді припустити, що чим більше заздалегідь ви дізнаєтеся «ключів» рішення майбутніх життєвих проблем, тим легше вам буде жити у дорослому житті. Отже, книги слід читати ще й тому, що вони дають конкретні відповіді на найрізноманітніші життєві проблеми. 6. Книги допомагають піти від гнітючої реальності. Якщо ви зараз живете не так, як вам би хотілося, якщо на вас тисне зовнішнє оточення, яке, в даний момент, дуже важко змінити, то вам допоможе захиститися від гнітючої обстановки читання книг. Як? Яким чином? Пояснюємо: у книгах, в більшості випадків, розповідається про якийсь «ідеал», який в реальному житті недосяжний. Тому, якщо ви хочете наперекір долі піти у світ ідеалів, і поступово ставати все кращими і кращими, то книга вам вірний помічник! Бакум Наталія
|
|||||||
|
|
|
| Коментарі | 0 | Hits: 1630 |