Моя країна

Вдивляюся в твої прекрасні риси
І серце повниться безмежною любов’ю.
Хай час смутний, війни печальні вісті,
Але я поряд, ненько, із тобою.

Рве ворог тіло й душу на частини,
Та упивається зловтішно видом крові.
А ти стоїш, мов скеля, Україно,
І, попри все, живеш у тій недолі.

Переживемо разом біль, тривоги,
Потвор ординців й зрадників огидних.
У нас з тобою спільна ця дорога
До мирних днів, миттєвостей щасливих.

Ми ж, українці, винахідливі, незламні,
Тож, не займати розуму і сили.
Для тебе - життєствердження, бажання,
Щоби навік була могутня і красива.

Моя країно, горда та бентежна,
За свою честь весь час стояти мусиш.
Ти – гідна майбуття, ти – незалежна
Сьогодні і, дай Боже, далі будеш!

Вдивляюся в твої бездонні очі
Із ніжністю, надією, любов’ю.
У дні буремні і в зіркові ночі
Завжди я поряд, ненько, із тобою!

Н. Шляхова