НОВОРІЧНЕ СВЯТО (гумореска)
В одному селищі, уточнювать не буду,
Зійшлись бальзаківського віку люди.
І вирішили дружно і завзято
Разом провести новорічне свято.
Хай вік солідний, хто б що не казав,
Запрошуємо всіх кому, звичайно, за…
Ми ж у Європу ідемо, а тому, дорогенькі,
Те свято зробимо пристойним і гарненьким.
В місцевому кафе забронювали залу,
Ялиночку-красуню встановили вдало.
Стіл повен і напоїв, і наїдків
І музика, що до душі, знайшлася швидко.
Посходилося товариство славне.
Так, гості готувалися не марно:
Кращі наряди, маски, мішура.
Тож, розпочати дійство вже пора.
Піднявся сам колишній голова,
Немов на зборах, вичавив слова:
Є пропозиція, поставити залік
І провести, як треба, Старий рік.
Налили в чарки те заморське віскі
І огірочком закусили українським.
Ще повторили, душу відвели
Й нічого класного в тім віскі не знайшли.
Що ж, друзі, - встала секретарка говірка,
- Підтримаєм свого виробника!
Ось справжній первачок, немов сльоза,
Це – гарний настрій й болячкам гроза!
Полинув за столом веселощів потік.
Шампанське пили вже за Новий рік.
Скрізь подарунки, усмішки, вітання,
Із гумором сільським душевні побажання.
У розпалі подій під тости міцно пили
І непомітно колективно захмеліли.
Врознос пішли всі кращі намагання,
Бо почалися в дурощах змагання.
Тут тракторист Сергій вже дуже палко
Притиснув в танці безсоромну секретарку.
За що у пристрасті з’явився дикий шал -
Від чоловіка тої заробив фінгал.
Під караоке не до ладу та щосили
Місцева бабця Алевтина голосила.
А чоловік її у масці Вовка, дід Іван
Все поривався танцювать Канкан.
Там дві матрони маски Білочок вдягли
Й чоловіків на ту Ламбаду потягли.
Касирка Леся за приємний зовні приз
Задравши сукню, видала стриптиз.
Як розійшовся Гриць, в минулому моряк,
Демонструвати «Яблучко» й «Гопак»,
Ялинка бідна, ледь не впала,
В цій залі, мов цунамі побувало.
У той момент офіціантка Клава
Тут годувалася надовго і на славу.
«Від Миколайчика» зібрала повну торбу,
На дурняка і святкувати добре.
А в повній метушні чоловіки,
Засперечалися про щось там, диваки.
Кокошаться, мов півні, раз у раз,
Знайшли для суперечок місце й час.
Напої з градусом, як є, текли рікою.
Хтось задрімав, так похилившись головою,
Десь сильно буйних повели додому,
А тих святкуючих, нарешті вкрила втома
От рік Новий і день новий з’явився.
Сумна картина – тільки подивіться:
Тут за столом хропе п’яненький Гриць,
У олів’є недопалком спросоння – тиць!
А навкруги – розбитий посуд, бруд,
Мов стадо мамонтів, мабуть, промчало тут.
Усе споганили, втопилися в вині,
Хіба оце по-людськи, явно – ні…
Лише ялинка – добрий свідок свята
Гілками похитала винувато,
Зітхнула та промовила нелегко:
Шановні, до Європи вам далеко!
Н. Шляхова
