2024.10.10 05:30:31

Відділ обслуговування навчальною і науковою літературою

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу

21-27 жовтня 2024 року у світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, під час якого його прихильники діляться досвідом та ідеями щодо впровадження безкоштовного, швидкого, постійного, повнотекстового доступу в режимі реального часу до наукових і навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Тиждень відкритого доступу–2024 проходить під гаслом «Суспільство вище комерціалізації»

Доступ до інформації означає, що кожна людина має право шукати, отримувати і поширювати інформацію. Це право є невід’ємною частиною права на свободу вираження поглядів, яке гарантується статтею 19 Загальної декларації прав людини.

Передумовами виникнення руху за відкритий доступ стали зростання цін на наукові журнали та інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Початок наукової дискусії про те, як пришвидшити розвиток науки в глобальному вимірі розпочався ще з середини ХХ ст. у США. А в 1991 р. було створено перший відкритий архів з фізичних та комп’ютерних наук, відомий сьогодні як АrXiv (arXiv.org). У 1998 р. пройшов Американський науковий форум з відкритого доступу (American Scientist Open Access Forum), на якому дослідники обговорювали проблеми доступу до наукової інформації. Одна з таких проблем – висока вартість передплати наукових журналів, яка визначається тисячами доларів на рік і постійно зростає. У 2001 р. 34 000 науковців підписали Лист до наукових видавців, у якому відображено ідею відкритого доступу. У 2002 р. було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу (BOAI), де було сформульовано поняття відкритого доступу, що включає:

• безкоштовний онлайн доступ до наукової літератури;
• вільне використання для досліджень, навчання та інших цілей;
• право автора на контроль над своєю роботою і право на посилання та цитування.

В українському суспільстві поняття «відкритий доступ» закріпилося після прийняття у 2013 р. ДСТУ 7448:2013 «Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни і визначення понять».

Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу («зелений шлях»), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу («золотий шлях»), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.

Широку підтримку відкритому доступу сьогодні надають усі учасники процесу наукової комунікації: науковці науково-освітніх організацій, видавці, бібліотеки, оскільки всі отримують певні переваги.

Для науковців це: вільний доступ до останніх досліджень у галузі; більш активне поширення та вплив їхніх робіт, а отже більше цитування та науковий авторитет. Для науково-освітніх організацій: авторитет, престиж у науковому світі та рейтинги, а також нові можливості управління науковою комунікацією організації. Для видавців: ширша присутність та видимість видання, зростання цитування та підвищення імпакт-фактору. Для бібліотек: легкий доступ до джерел наукової інформації, якісне задоволення інформаційних потреб користувачів, нові партнерства із науковцями, викладачами, видавцями. Для національної економіки, розвитку науки і суспільства відкритий доступ забезпечує прискорення наукового прогресу, продуктивності, передачі знань.

Існують різні види наукових журналів, які надають вільний безкоштовний доступ до своїх публікацій. Можна виділити декілька типів таких видань:

• журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ для читачів без будь-яких фінансових, юридичних та технічних перешкод;
• гібридні журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ без будь-яких затримок лише до тих статей, вільний доступ до яки оплачений авторами (їхніми установами чи грантодавцями);
• журнали із затримкою відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ після закінчення періоду ембарго.

Дані наукових досліджень можуть розміщатися також в архівах (репозитаріях) відкритого доступу. Виділяють інституційні електронні архіви; тематичні електронні архіви; агрегатори, де представлено дані з декількох архівів; архіви державні, де є урядові дані.

Репозитарії відкритого доступу забезпечують вільний доступ до наукових матеріалів, їх архівування та збереження на довготривалій основі, можливість обміну метаданими, гарантують незмінність е-публікації. Вони забезпечують постійне зберігання та надійне збереження публікацій, постійні URL, оперативне поширення результатів наукових досліджень серед світової наукової спільноти, пошук у метаданих і повнотекстовий пошук у цифрових матеріалах, отримання гарантовано високих результатів індексування в Google та інших пошукових системах, можливість збагачення CV науковців повними текстами, підвищення рейтингу та індексу цитування, можливість для пошуку міжнародних партнерів тощо.

Протягом тижня бібліотекарі готові відповісти на ваші запитання, вислухати побажання, ідеї та пропозиції; допомогти у розміщенні у відкритому доступі ваших публікацій, дослідницьких і навчальних матеріалів; розповісти про електронні ресурси нашої університетської колекції та секрети щодо їхнього користування та основ інформаційного пошуку.

Ресурси Тижня відкритого доступу до інформації:

• Сайт "Відкриті дані": https://data.gov.ua/
• Сайт "Міжнародний тиждень відкритого доступу": https://openaccessweek.org/

Статтю підготовлено за матеріалами,
розміщеними у відкритому доступі в мережі Інтернет.