Розмова зі смертю
День і ніч, день і ніч, день і ніч
Нескінчені бої з супостатом.
Наші воїни, віч-на віч,
Розмовляють зі смертю завзято.
Ти, потворо з косою стара,
Йди у пекло, тягни свої плани.
Тож, для тебе данини нема,
Тут стоять українські титани.
На своїй споконвічній землі,
Від героїв козацької Січі.
Наче скелі гранітні, міцні,
Стаємо ми сильнішими вдвічі.
Ти ж, карга підла, звідси тікай,
Затопи ворогам в пеклі піч.
І сволоту російську приймай
День і ніч, день і ніч, день і ніч.
Допоможемо, смерте, тобі
Стерти в пил оті орди ганебні.
І накажемо твердо собі:
Тільки жити, бо ми – безсмертні!
Н. Є. Шляхова
