З мрією про мир
Ось, наче, тільки почалося літо,
А червень непомітно пролетів.
В буянні зелені, у розмаїтті квітів.
Від спеки денної до грозових дощів.
Те ж саме світле лазурове небо
І прохолодні ранки у росі.
Пташиний щебет і журливі верби
Та захід сонця у вражаючій красі.
Часом здається, що усе чудово.
Життя триває, мов безмірна далина.
Але тримає у напрузі знову й знову
Своїм мерзотним подихом війна.
Дні сповнені турбот, безсонні ночі,
Страхам, тривогам не відведено межі.
І ти заплющуєш в благанні очі
З молитвою: Спаси і збережи!
Дай, Боже, сили, щоб дійти до миру
І подолати, врешті, ворога хутчіш.
Й страждальну нашу неньку Україну,
Нескорену і горду, не залиш!
Дай молодим майбутнє, літнім – спокій,
Щасливу усмішку всім дітям назавжди…
У розпалі гаряче літо поки
В гірких миттєвостях суворої війни.
Н. Є. Шляхова
