29 | 03 | 2024
Науковцям
ВДС бібліотеки
Послуги бібліотеки
Інституційний репозитарій

URAN

Академічна доброчесність
Головна Інформаційно-бібліографічний відділ

Інформаційно-бібліографічний відділ



2024.03.09 09:14:56

Пам’яті Тараса Шевченка

1000007709 editedТи бачиш світ із глибини століть
І погляд той суворий і безкраїй.
Бо Україну-неньку в оцю мить
Обсіла москалів ворожа зграя.

І знову ллється кров, як і колись,
І плачуть діти, де загибла мати.
Степи, лани широкополі, подивись,
Палають у вогні, пустіють хати.

Неначе повернувся час назад,
Де захищають свою власну волю.
І спільна біль в потоці сліз і зрад.-
Яка ж гірка, Вкраїно, твоя доля.

Душею відчуваєш людський гнів,
Крізь всі негоди і нестерпне горе.
І загартовується дух з твоїх пророчих слів,
Летить з високих гір у синє море.

Та не згасає українства слід,
А ворогів підступних тільки бити.
Тарасе, твій безсмертний заповіт
Збережемо, мов оберіг, і будем жити.

Щасливо жити « на оновленій землі,
Де ворога не буде супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люде на землі».

Н. Є. Шляхова


  
Коментарі 0 Hits: 25  

2024.02.24 10:17:32

IMG 6cc3a860a20af02482f0795871564e75 V

Які довгі зимові ночі,
За вікном холоднеча бреде.
Наче вже злипаються очі,
А той сон аж ніяк не йде.

Лиш думки, думки полохливі,
Як сніжинок нестримний рій:
Сьогодення новини мінливі
Та картини минулих подій.

Як там діти, чи все у них ладно,
А чи друзі здорові, живі?
В окупованому бедламі,
Виживаючи на самоті.

І вчорашні колишні друзі,
Ті, хто дружбу здали в утиль,
Чи в життєвій страшній напрузі
Відчувають провину і біль?

Та все більше думок про хлопців
І дівчат, хто в окопах в цей час,
Світлих янголів-охоронців,
Що воюють відважно за нас.

Запорошені снігом та брудом,
У пекельному тому вогні,
Мов гранітна незламна груда
Проти ворога ночі і дні.

Меж не має та вдячність, якої
Заслуговують захисники.
Бо безмірною, справді, ціною
Вони платять життям навіки.

Це бентежить, виснажує душу,
Лиш тепліє надія одна,
Що оту невідомість зрушать
Й закінчиться ця клята війна…

Так помолишся, зрониш сльозину,
Перейшовши нічний рубікон.
Із молитвою скресне крижина
І, нарешті, навіється сон.

Н. Шляхова


  
Коментарі 0 Hits: 28  

2023.12.31 12:32:10

З новим роком! 2024

IMG 204c4118fd3bf6512f77ac1160415017V

А нічка споглядає тихо,
Як рік Новий злітає вперто,
Малюючи життєві віхи,
Попереду – двадцять четвертий!

Минулий рік був важкуватий,
Не справдилися ті надії,
Щоб ворогів прогнати з хати,
Здійснивши українців мрії.

Ну що ж, не будемо стогнати, 
Продовжимо великі справи
І міцно будемо стояти
До Переможної заграви.

Попросимо того Дракона
Нехай додасть такого жару,
Щоб літаки, ракети, дрони
Русняву жалили отару.

Щоб наші воїни тримались
Разом із нами в ділі, в слові.
Щоб бажаного дочекались,
Усі були живі й здорові.

Хай прийде мир такий жаданий.
Йдемо до нього крок за кроком.
В цей день святковий довгожданий
Всіх з новим щастям, з Новим роком!

Шляхова Н. Є.


  
Коментарі 0 Hits: 37  

2023.11.09 08:22:08

«КОНКУРС» (байка)

В осінньому лісі в природній натурі
Для тих, хто ударно працює в культурі
Щоб дійсно прикрасити велике свято,
Задумали конкурс провести багатий.

Із лісу усього зібрали таланти,
Призи обіцяли, дарунки і гранти.
Галявину тут же оздобили знатно.
У центрі плакат: «Вам привіт, конкурсанти!»

Отож, глядачів назбиралось багацько,
Усі приодягнені, мов оті цяцьки.
На місці журі, щоби ставити бали,
Лише головуючого не хватало.

Чекають вже двадцять і тридцять хвилин,
Нарешті з’явився царюючий син.
Хто той голова, скажу заздалегідь:
Старий і товстезний, ще й лисий Ведмідь.

Віддихавшись, всівся на гарний пеньок,
Зробивши з баклажки добрячий ковток.
Дивитись на дійство, немовби зібрався,
Він лапу підняв і цей конкурс почався.

Ведуча Сорока весь час щось тріщала
Та скоса на голову все поглядала.
А вже конкурсанти старалися чітко:
Два Лосі - брати відбивали чечітку.

Лисиці, піднявши хвости, вальсували,
Зайці, ті спортивні стрибки виставляли.
Синичка і щиглик співали вокалом
І свято оце просто неба тривало.

Вовчиця романсами всіх полонила,
Бобри показали і спритність, і силу.
Красу акробатики демонстрували
Звичайно ж, це – Білки, їм аплодували.

І доки навкруг танцювали, співали,
Журі працювало і ставило бали,
Ведмідь на пеньку, мов млинець, розімлів,
Й безсоромно так на весь ліс захропів.

А насамкінець конкурсантка постала
У модному бренді свій бюст показала.
Щось там проревіла ця сексі-дівиця
Ота розмальована вкрай Ведмедиця.

Ведмідь враз прокинувся від цього жваво,
Заплескав в долоні із криками: Браво!
І дупу стягнувши з пенька гарячково,
Знов лапу підняв і заключне взяв слово.

Так можна сказати, я – метр у культурі
І знаюся добре на цій кон’юнктурі.
Де той позитив? Номери, геть, слабкі
І наші таланти не зовсім такі!

Не бачу я стрімкості тої у Лосів
І легкості вальсу Лисиці не вносять.
Зайці ж бо не вміють стрибати, як треба,
Пташиний вокал не злітає до неба.

Неначе на паперті. виє Вовчиця,
А виступ Бобрів взагалі не годиться.
І Білок, скажу, можна не рахувати,
Не вміють вони естетично літати.

Лиш виступ один зміг мене зачепити:
Прекрасна артистка, де тут правду діти.
Ведмедиця – зірка на диво, сюрприз,
Цій гарній красуні Гран-прі, кращий приз!

Народ лісовий пошумів, покричав,
Незграбній красуні корону віддав.
А всім конкурсантам – дешеві дарунки,
Почеснії грамоти і… поцілунки…

І хочеться випить гіркої мікстури
Від отаких метрів слизьких від культури,
Що міцно засіли в ній, правда така
І душать, як приклад цього хробака.

Допоки існують пихаті Ведмеді,
Не буде культури, панове і леді.
Бо треба ростити, любить і плекати
Найсправжні міцні українські таланти!

Наталія Шляхова


  
Коментарі 0 Hits: 82  

2023.10.29 09:01:02

«ОСІНЬ»

Красуня осінь прийшла непомітно,
Як не хотілося б літа, тепла.
Фарби змінили зажурені квіти.
Час вже настав, відпочити пора.

Небо заплакане, наче сердите
На безліч хмар налітаючий рій.
Тішить одне – згадка ніжно-блакитна
Сонячних днів і безхмарних надій.

Вітер верхівки дерев обіймає,
Гілок торкнувшись, злітає назад.
А навкруги все кружляє, кружляє
Цей різнобарвний легкий листопад.

Сквери і парки яскраві, бадьорі
У натюрморті осінніх стежин.
Лиш споглядають, як плавно, нескоро
Лине у даль журавлів сірий клин.

Вулиці, площі, будинки, машини –
Добре знайомий до болю пейзаж.
Осінь, на мить, вільно пташкою плине
І на новий знов заходить віраж.

Так, у природи, мабуть, свої плани,
І дріботить часто дощик рясний.
Трохи сумна, але все ж і жадана
Дивна пора для задум, світлих мрій.

Наталія Шляхова


  
Коментарі 0 Hits: 58  

2023.07.15 18:35:18

«ЛІТНЯ ПОРА»

Ранок розплющить очиці прозорі,
Стане навшпиньки, щоб тишу тримать.
В білих туманах розтанули зорі.
Вранішня мить – Божа то благодать.

Раптом пташки із гніздечок злетіли
І, заспівавши на всі голоси,
Наче вони від роси захмеліли
У ніжних барвах живої краси.

Сонячні промені теплі, ласкаві
Світять, лоскочуть усе навкруги.
Квіти панують розкішні, яскраві
І зеленаві ліси та луги.

Вітер –бешкетник гуляє, де схоче,
Візьме й обійме під настрій легкий.
А розійдеться, так світ замороче,
Хмари нашле, швидкий дощ грозовий.

Південь, пройшовши крізь сонячну браму,
Справи залишить, на річку хода.
Немає кращого в спеку бальзаму,
Ніж прохолодна та чиста вода...

Вже надвечір'я потроху спливає,
Сповнене щирих надій і добра.
Тож, отакою, насправді буває
Мирна жадана літня пора!


Шляхова Н. Є.


  
Коментарі 0 Hits: 77  

2023.07.05 05:08:38

Пізній вечір дарує усім свою ласку.
Тіні літнього дня оселились в садку.
Ось послухай, дитино, розкажу тобі казку.
Може, навіть, не казку, а билицю таку.
Ще із давніх-давен народилась країна.
І Господь, мов яскраву веселку, створив.
Загадкова і мила, прекрасна і вільна,
Світлоока перлина, це диво із див.
Від широких степів до гірських перевалів,
Від морських берегів і до дивних річок,
Від озер чарівних і ланів величавих
До безмежних доріг і лісистих стрічок.
В цій країні і люди працьовиті, веселі
Жили мирно та дружно на рідній землі.
Так, навчали дітей, будували оселі
І співали в свята задушевні пісні.
А їх спільна душа, наче небо бездонне.
Із любові і віри на щастя рушник.
Хай ніколи не згине, не згорить і не втоне
Для нащадків земля ця святая навік.
Берегли, як багатство своє, шанували,
Захищаючи вірно й сміливо кордон.
Та з північних країв пройшла лихом навала:
Наче з пекла злетів двоголовий дракон.
Злий і заздрісний, підлий, без краю підступний,
Він безжально крушив і вбивав, і лякав.
То одна голова спалить все, а наступна
Втопить мирне життя без всіляких підстав.
Та на захист устав міцний Воїн кремезний.
Українець - то його почесне ім'я.
І, піднявши угору свій меч важелезний,
Сказав твердо: Ну що ж, начувайся, змія!
Довго-довго і важко ця битва тривала.
Переможний прийшов до людей благовіст.
Від меча оті голови повідлітали
І мерзотні драконячі крила і хвіст!
Хай не мріють ті кляті дракони ворожі
Зазіхати на наші ліси і поля. Слава Воїну!
І він завжди на сторожі.
І допоки він є - буде вільна земля!

Шляхова Н. Є.


  
Коментарі 0 Hits: 64  

2023.04.12 04:37:53

Хочете вірте, а хочете - ні.
Так, не наснилося, певно, мені.
Десь навесні, я скажу, як було:
"скунсів" у наші краї занесло.

Зграя огидна, хоч голоси,
Влізла у гадяцькі славні ліси.
На свої дупи шукали пригод,
Щоб полякати тутешній народ.

Ринули підло і просто зухвало.
Мабуть удома чогось бракувало.
Хижі істоти роззявили пельки
На гарний клаптик чужої земельки.

Та й заблукали в лісах, "бідолашні".
Мамчині "щи" пригадали, бо страшно.
Мокрі, брудні і голодні, ой горе,
Жерли б поганки бліді й мухомори.

А навкруги лиш пісочок, сосенки.
Тільки ворони глузують з скунсенків: "Карр!
Так і треба, будете знати,
Як, взагалі, на чуже зазіхати!"

Тут, як на гріх, українські мисливці!
В діло пішли звичайненькі рушниці.
Враз оті "скунси" підтисли хвости,
Видали залп, лапи щоб унести.

Швидко розбіглися, мов наостанок.
Їх витягали із нірок і ямок.
Всіх відловили, саме, як годиться,
Гімн наказали вивчать й "паляницю".

Пам'ять звірячу нехай не зітре!
Довго у лісі стояло амбре...
Хай кожен день, особливо весни
Шле отим злодіям страшнії сни.

Виживуть якщо в ці ночі і дні,
Скажуть усім: "В Україну - ні-ні!".
Ще праонукам повідають в парі
Про оце гадяцьке дивне сафарі!

Наталія Шляхова


  
Коментарі 0 Hits: 131  

2022.03.16 10:55:10

Коли прийде цей радісний День Перемоги,
Як на тріски ту кляту орду рознесуть,
Я, вклоняючись низько, подякую Богу
І своєму народу за вибрану путь!

Правди істина - неперевершена сила.
Проти темряви зла та цинізму брехні.
Ще розправить Вкраїна обпалені крила,
А хижак догорить у пекельнім вогні.

Наче скеля, стоятимуть воїни наші
Під блакиттю небес, серед мирних ланів.
І ніхто не вкраде світлу мрію в найкраще,
І ніхто не порушить добрі сни дітлахів!

Іще довго болітимуть душі та рани.
Все ж піднімуться з попілу села й міста.
Хто у вічність пішов - вам славу і шану
Світ віддасть, українська землиця свята!

Ніжним цвітом калини, свічками каштану
Хай розквітнуть повсюди весни відчуття!
Бо це наше майбутнє щасливе, жадане!
І це ми заслуговуємо на життя!!!!
Слава Україні та її героям!!! 

Шляхова Н.Є.


  
Коментарі 0 Hits: 239  

2020.12.31 05:53:17

 З Новим роком!

Дорогие коллеги!! С наступающим Новым годом!! Пусть он будет добрым и сильным! Уберет все неприятности и болезни. А внесет в вашу жизнь благополучие, тепло и радость!!!!!

Идет Бычок, качается. Еще он молодой.
Год новый начинается, А старый - на покой.
Оденем маски дружненько. Что было, то - не зря.
Перевернем натужненько листок календаря.
Оставим страхи прошлому. Все, Крыска, вуаля!
Мы побежим к хорошему, Конечно же, друзья!
К счастливому и мирному Тропа нас поведет.
А горизонты сильному откроются, - вперед!
Бычок чуть пободается. Потянет жизни воз...
Вот снова появляется Волшебник Дед Мороз!
А взрослым все не можется. Не светятся глаза.
Но так порою хочется поверить в чудеса!
Побыть душою маленьким, Смеяться и шалить.
И свой цветочек аленький В подарок получить!
"В лесу родилась елочка" Пропеть и проплясать.
До первой яркой звездочки С надеждой чуда ждать.
Забыть на время трудности. Вернуться в сказку вновь.
На легких крыльях юности Нести свою любовь...
Год двадцать первый настает, Разведены мосты.
Пусть только доброе нас ждет, Стремленья и мечты!
Пусть никакие вирусы Не смогут одолеть!
И плюсы, а не минусы Помогут нам взлететь!...
Пусть старость улыбается. А молодость - цветет!...
Да, вот он начинается Наш двадцать первый год!!!!

Н. Шляховая


  
Коментарі 0 Hits: 642  

Сторінка 1 з 2
« ПочатокПопередня12НаступнаКінець »