29 | 03 | 2024
Науковцям
ВДС бібліотеки
Послуги бібліотеки
Інституційний репозитарій

URAN

Академічна доброчесність
Головна Моя рідна Полтавщина Історія Полтавщини
Останні виставки
Останні новини
Історія Полтавщини
Пам'ятник коменданту Келіну та захисникам Полтави PDF Друк e-mail
П'ятниця, 21 квітня 2017, 14:58

Пам'ятник коменданту Келіну та захисникам Полтави

lev 2

Героїчним діям захисників Полтави в ході атаки шведської армії під проводом Карла XII (1682 – 1718) під час Північної війни (1700 – 1721), що забезпечили перелом на користь Росії, присвячений пам’ятник на Першотравневому проспекті. Його прабатьками варто вважати Мазуровські ворота, що виходили в бік річки Полтавки, де в червні 1709 року проходили запеклі бої і поклали голову чимало захисників фортеці. Саме тут до 200-річчя битви у присутності Всеросійського Імператора Миколи ІІ (1868 – 1918) був відкритий монумент захисникам та коменданту фортеці Полтави Олексію Степановичу Келіну (1715) на проспекті, названому на його честь, за проектом архітектора Олександра Олександровича Більдерлінга (1846 – 1912), виконаний відомим скульптором-анімалістом Артемієм Лаврентійовичем Обером (1843 – 1917). Друга світова війна (1939 – 1945) позбавила обеліск усіх бронзових елементів – у Германію були вивезені меморіальні дошки, герб міста та скульптура лева, що раніше прикрашали його. Проте вже через два роки після закінчення військових дій пам’ятник починає набувати свій первісний образ (за винятком символу Російської імперії – двоголового орла, знятого ще під час Громадянської війни 1917 – 1923 років). Нині розглядається проект відновлення пам’ятника в первозданному вигляді, де орел із пальмовою гілкою в лапах посяде своє місце на вершині обеліска. Спочатку пам’ятник захисникам Полтави та коменданту Келіну являв собою обеліск заввишки 8,8 м, огороджений, як і зараз, кованими ланцюгами між чотирма гранітними тумбами з кулями у вершині. Його перший кубічний ярус із пам’ятною табличкою захищав розлючений лев – символ мужності полтавців, а другий на брилах негранованої породи – двоголовий орел (символ Російської імперії), що вінчає лавровим вінком захисників фортеці. Сьогодні колона з рожевого мармуру заввишки 7 м, як і сто років тому, прикрашає бронзовий лев і мідна табличка «Доблесному коменданту Полтави полковнику Келіну і славним захисникам міста в 1709 році» з одного боку і з короткою історією битви, з іншого.

lev

Детальніше...
 
Перша згадка про Полтаву PDF Друк e-mail
Середа, 29 березня 2017, 11:16

Перша згадка про Полтаву

Перша письмова згадка про літописну Лтаву знайдена на сторінках Іпатіївського списку «Повісті минулих літ» 1174 року. Саме від цієї дати було прийнято розпочинати відлік віку Полтави до 1999 року. У 1974 році вперше урочисто було відзначено 800-річчя Полтаві. Але місто виникло значно раніше за час згадки про нього в літописі. Пізніші археологічні дослідження простежили безперервне проживання людей у Полтаві аж до рубежу VIII–IX ст.

Пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву

Пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву

Пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву розташований на Соборному майдані поряд із Білою альтанкою та садибою Івана Котляревського.

На гранітній брилі викарбуваний напис «Игорь Святославичь... поеха противу Половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы... Ипатьевская летопись 1174 г».

 Засноване слов'янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV століть. Розкопки, проведені в історичному центрі Полтави вченими Обласного центру археології управління культури Полтавської облдержадміністрації (Соборний майдан, вул. Спаська, Першотравневий проспект), виявили ділянки міської забудови, вулиці, житло, господарські та виробничі приміщення давніх полтавців. Ці наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-літнього віку Полтави у 1999 році. Тож нині офіційним часом заснування Полтави вважається 899 рік.

Топонімічні відголоси віддалених епох знайшли відображення й в особливостях назви міста, яка поступово змінювалася: Лтава — Олтава — Полтава. Найбільш розповсюдженими є кілька версій. Дослідники вбачають можливі значення цієї назви як похідної від слов’янських слів «огорожа», «огороджене тином місце», пов’язують із давньоруською традицією найменування поселень за ім’ям найближчої водної артерії — струмка Лтави — правої притоки Ворскли. Походження останньої назви виводять навіть до давнього арійського словосполучення «заболочена річка».

 У ХІ-XVII ст. Полтава існувала на порубіжжі між Руссю й Диким Полем кочівників, згодом — між Великим Князівством Литовським і Золотою Ордою, між Річчю Посполитою та Московським царством. Прикордонні умови життя України, постійні взаємозапозичення й міжетнічні зіткнення спричинили до формування особливої верстви місцевого населення — козацтва, яке й визначало історію укріпленого форпосту на Ворсклі протягом XVI-XVIII ст. У численних війнах місто зазнавало неодноразових руйнувань, але постійно відроджувалося. Історичний документ 1641 р. вперше засвідчив існування Полтави як міського центру.

 
« ПочатокПопередня123НаступнаКінець »

Сторінка 3 з 3
Google перекладач
Ukrainian Armenian Azerbaijani Belarusian Chinese (Simplified) English French Georgian German Italian Latvian Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish
Искусство обращения с людьми: управленческая этика
Криміналістика конспект лекцій
Банер
Оцініть якість обслуговування і компетентність співробітників бібліотеки