Міжнародний день студента – свято, що об’єднує всіх студентів

Студенти різних часів та епох. Які вони були? Що в них спільного із сучасними студентами, а що відмінного? Саме це і взялися з’ясовувати організатори панельної дискусії «Студент середньовіччя, радянський студент, сучасний студент. Що між ними спільного, а що відмінного?», яка відбулася 16 листопада в переддень Міжнародного дня студента.

Захід проходив в читальному залі бібліотеки. Представляли студентство середньовіччя, радянське і сучасне три доповідачі. За студента середньовіччя виступала Юрко Ірина Вікторівна, бібліотекар відділу обслуговування навчальної та наукової літератури, яка підібрала надзвичайно цікавий матеріал із життя і побуту середньовічного студентства. Про радянського - розповіла студентка Садова Світлана Василівна, директор бібліотеки, а сучасне студентство представляв Влад Гриценко, член студради, студент 2 курсу нашого університету. Обговорювалися 4 питання:

1. Ставлення студентів до навчання.
2. Роль викладача в освітньому процесі.
3. Вид інформаційних ресурсів, їх значення для навчання.
4. Час дозвілля: як його проводили студенти раніше і як проводять сьогодні?

Відбулася жвава бесіда з порівнянням позитивного й негативного в житті та навчанні студентів у минулому і сьогодні. Підсумки підбив Влад Гриценко, який сказав, що він надзвичайно задоволений тим, що навчається в наш час і саме в нашому університеті, який надає всі умови для навчання й гарної організації дозвілля.

ТВОРЧІСТЬ У СПІВПРАЦІ З ПРИРОДОЮ

Наше життя іноді дарує нам неповторні дні, даючи змогу познайомитися з новими людьми, від спілкування з якими на душі стає тепло. Така людина – Іван Петрович Долюк. Вже декілька днів читальна зала для студентів стала гостинною домівкою для його лісових скульптур. Лісова скульптура – це складний тандем природи, фантазії та майстерності людини. Іван Петрович - митець лісової скульптури, він боготворить природу, черпає з неї матеріал для своїх творінь. «Іван Петрович заслуговує великої уваги від нашого суспільства, це людина високого інтелекту, розуму, просторового мислення, яке в нього не тільки від спеціальності, а й від любові до природи. Це й допомагає йому створювати такі шедеври, рідкісні шедеври", – розповідає друг митця Микола Дорошенко.

Справжній митець, Іван Петрович серед чудернацьких корінців, уламків дерев, незвичайних гілочок, наростів знаходить свої майбутні скульптурні творіння.

Лісові скульптури Івана Долюка – це сплав любові і гіркоти, надії і безумства, смішного і чарівного. Це своя індивідуальна філософія, самовираження, своє бачення світу у його прадавніх, побутових, історичних іпостасях. А які цікаві влучні назви придумує автор для своїх скульптур!

Наші студенти мають можливість побачити 45 робіт, а всього їх у Майстра 60. Поспілкуватися з автором і побачити його скульптури мали можливість студенти груп МЕВ – 11, Т – 11, ОА – 11, ФК – 11. Але це лише початок, тому що професор кафедри педагогіки та суспільних наук Петренко Ірина Миколаївна регулярно організовує відвідування цієї виставки та проведення екскурсії для інших груп. Студенти з задоволенням слухають розповідь автора про свої роботи і збагачуються новими враженнями.

Творити материк рідного слова

«Творю свій материк…» – лейтмотив зустрічі з ученим, письменником, педагогом, журналістом, видавцем, громадським діячем Миколою Дмитренком, яка відбулася 8 листопада у читальному залі бібліотеки Полтавського університету економіки й торгівлі. Цей захід у межах відзначення Дня української писемності і мови ініціювали й провели викладачі двох кооперативних вишів міста – кандидат педагогічних наук, викладач вищої категорії, викладач-методист, завідувач циклової комісії загальноосвітніх дисциплін Полтавського кооперативного коледжу Валентина Сергіївна Ісакова та кандидат філологічних наук, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Василівна Сарапин. «Такі акції свідчать про збереження культурних традицій кооперації, яка завжди опікувалася українською духовністю, дбала про формування національної свідомості й гідності співвітчизників. Ряд видатних кооператорів, з-поміж яких і славетний земляк Борис Мартос, прем’єр-міністр Української народної республіки, пам’ятник якому височіє біля ПУЕТ, вважали творення української культури українською мовою пріоритетним напрямком своєї діяльності», – зазначив у вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи, доктор економічних наук, професор Олександр Васильович Манжура.

На творчій зустрічі Микола Дмитренко презентував свій багатий доробок. Як доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології М. Т. Рильського НАН України він акцентував на розмаїтості українського фольклору. Микола Костянтинович представив власні фольклористичні розвідки, присвячені проблемам наукової методології, теорії фольклору, історії фольклористики, архаїчним пластам традиційної культури, віруванням, міфам, символіці, фольклорно-літературним зв’язкам. Жваву зацікавленість слухачів викликали упорядковані й видані М.К. Дмитренком книжки кишенькового формату з серії «Народна творчість»: «Прислів’я та приказки», «Народні повір’я», «Народний сонник», «Анекдоти про сімейне життя», «Народні загадки», «Народні байки», «Українські народні казки», «Народні прикмети», «Голосіння, тужіння, плачі», «Замовляння», «Привітання. Побажання. Тости».

Прозвучали вірші й пісні Миколи Дмитренка любовної, філософської, громадянської проблематики, зокрема:

Присвячую Україні

Творю свій материк, а думаю про море.
Купаю в морі мрії пароплав.
Душа моя із вічністю говорить…
Мій материк, у плав!

Наприкінці виступу він подарував бібліотеці 20 книг і журналів, що стануть у пригоді студентам і викладачам, які люблять українську мову і сучасну українську літературу. Бібліотека теж прийняла участь у заході і підготувала книжково-ілюстративну виставку «Мов джерельна вода рідна мова моя».

Берегиня української пісні

19 жовтня в бібліотеці Полтавського університету економіки і торгівлі відбувся захід “Берегиня української пісні, наша дорога козачка», присвячений дню народження Раїси Опанасівни Кириченко.

Організатор заходу - завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності в економічних системах професор Оніпко Тетяна Володимирівна. У заході взяли участь студенти 6 курсу спеціальності «Місцеве самоврядування» та працівники бібліотеки.

У вступному слові Оніпко Т.В. розповіла про чесноти Раїси Опанасівни, про те, що вона співала душею, горіла піснею, любила всіх і все навколо. Ніколи не відмовляла людям у скруті, була красивою, милою чудовою жінкою. Зачаровувала магією свого неповторного голосу. Понад усе любила свою милу Корещину і свою маму, багато своїх пісень присвячувала саме їй.

Завідувач відділу обслуговування навчальної і наукової літератури бібліотеки Лоза Л.А. розповіла про життєвий і творчий шлях відомої української співачки, яка продовжує себе в багатьох із тих, кого навчила співати. Це й Наталка Шинкаренко із Градизька, яка була ученицею Раїси Опанасівни. Молода українська співачка виконує пісні голосом, схожим на голос своєї вчительки. Наталка Шинкаренко - володарка Гран-прі I Всеукраїнського фестивалю творчих колективів і виконавців МВС України (2004), лауреат багатьох конкурсів та фестивалів. Це й хор «Калинове гроно» - учасник і переможець багатьох конкурсів та ін.

В медіатеці для учасників заходу відбувся перегляд відеофільмів про Раїсу Кириченко «Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога» та «Видатні полтавці. Народна артистка Раїса Кириченко».

Прозвучали неперевершені лагідні й ніжні пісні у виконанні Раїси Кириченко: «Мамина вишня», «Хата моя біла, біла», «Два крила», «Я козачка твоя», « Хризантеми» та ін.

Берегиня, Чураївна, Козачка. Наша полтавка, наша українка, наша гордість. ЇЇ пісні завжди поруч із нами. І в ці осінні дні з останніми променями теплого, лагідного сонця ми ще гостріше відчуваємо смуток від цієї втрати. Ім’я Раїси Кириченко та її творчість назавжди буде в серцях українського народу. Її любила, любить і любитиме вся Україна.