День матері

Українські традиції святкування

Неймовірне та чудове свято День матері засноване для того, щоб подякувати найголовнішій жінці на світі за життя, любов та науку – Мамі! Традиції святкування в кожній країні свої. Наприклад, у США, де було це свято започатковане, існує традиція цього дня носити на одежі квітку гвоздики. Колір має значення. Якщо квітка кольорова, значить мама у цієї людини жива. Білу квітку приколюють в пам’ять мам, які відійшли у вічність. Шануємо, пам’ятаємо наших мам, яких вже немає з нами.

Українці почали відзначати День матері з ініціативи Союзу українок Канади 1928 року. Звідти це свято перейшло на західноукраїнські землі, які були під владою Польщі.

Це сучасне свято має давню історію. З історії відомо, що раніше воно мало назву День Божої Матері Землі та Матері земної і святкувалося у другу неділю травня. Проте воно було заборонено радянською окупаційною владою у 1939 році. І тільки 1990-го це свято відновилось в Україні і до сьогодні святкується нами.

У звичайному мирному світі материнство – маленький подвиг. А зараз тим більше. Адже українські матері народжують і виховують своїх дітей в постійній небезпеці, віддають їх на фронт і самі встають на захист України у лави ЗСУ. Тому в День матері ми вшановуємо їх працю, мужність і безмежну любов.

У цей день ми вирішили розповісти вам про традиції українського народу з ушанування матерів, які ви можете використати у привітаннях своїх найрідніших жінок.

Другої неділі травня, діти приїжджали до рідної домівки, щоб за давнім звичаєм вшанувати матір хлібом і подарунками. Відчинивши двері, промовляли: «Пороги, пороги, із вас – дороги! Дозвольте ступити, матір обійняти, сиву голубоньку поцілувати!». Мати зустрічала дітей, скроплюючи їх святою водою, і вітала словами: «Вода до ніг – на долю, вода до рук – на щастя, вода на поріг, щоб у достатку жив наш рід!».

Син підносив свій дарунок. Це частіше за все була хустина, чобітки або черевички. Мати з великою пошаною приймала подарунки і клала їх на стіл поряд із хлібом: «Хліб на столі – доля в руці, щастя вітається, доля не цурається». І далі промовляла: «Нехай люди бачать, а онуки вчаться, матір поважають – честь бережуть».

Вітала маму і донька. Біля братових дарунків клала вишиванку – блакитне з жовтим по білому. Нитки добиралися у святкові дні, а візерунок у Чистий четвер: «Щоб мали наступальну силу від лихого слова». Не було на тій вишиванці чорного кольору – нехай матуся на сім світі добро творить».

Окрім дітей вітали господиню чоловік і рідня. Добрим знаком було отримати в подарунок від чоловіка ложку, коралі, сон-траву – символи життєвої наснаги. Проте найкориснішим вважалося зібрати вранці росяні пелюстки яблуневого цвіту і потай, з-за спини, обсипати ними жінку. Це оберігало її від хвороб, возвеличувало у материнстві.

Діти, які не могли приїхати на свято, передавали свої вітання, ставили свічки перед образом Божої матері і просили у Бога для матері здоров’я і щасливого життя.

Дякуємо вам, наші мами – ви найкращі, найсильніші, найвідважніші у нашому житті! Молимося за ваше здоров’я і мирне небо! Якими б не були традиції по всьому світу, головне для кожної мами – наша любов і увага. Адже усі ми залишаємось дітьми поки з нами наші мами. Привітайте мам зі святом. Наприклад, як це роблять українські відомі артисти, громадські діячі, деякі депутати і відомі люди, журналісти, які стали військовими та волонтерами… Або робіть просто так, щоб мами були задоволені і відчували, що вона вам потрібна!

За матеріалами з Інтернету підготувала
бібліотекар І категорії Валентина Полякова