13 | 11 | 2019
ВДС бібліотеки
Послуги бібліотеки

Інституційний репозитарій

URAN

Головна Моя рідна Полтавщина Національний музей-заповідник М. В. Гоголя
Останні виставки
Останні новини
Національний музей-заповідник М. В. Гоголя PDF Друк e-mail
Четвер, 18 січня 2018, 12:24

Національний музей-заповідник М. В. Гоголя

Сама садиба Гоголів-Яновських у селі Гоголевому Шишацького району була заснована в кінці XVIII ст. на хуторі Купчинському, який через чотири роки після одруження в 1781 р. як весільний посаг одержала бабуся М. В. Гоголя Тетяна Семенівна Лизогуб (1743—1835). На початку XIX ст. хутір перейшов у спадщину до батьків письменника, які перейменували його на Василівку — за ім'ям батька — Василя Панасовича. При ньому старий будинок «в готическом стиле» було перебудовано у стилі класицизму, зведено церкву Різдва Богородиці, цегельний завод, винокурню, влаштовано ставки, водяний млин та розплановано парк.

kartinki Gogola

Сюди, у Василівку, через 6 тижнів (після хрещення в сорочинській Спасо-Преображенській церкві) і повернулася з немовлям, народженим 20 березня 1809 року в містечку Великі Сорочинці в будинку відомого лікаря М. Я. Трохимовського, мати Миколи Васильовича Гоголя Марія Іванівна Гоголь-Яновська. Тут, у Василівці, і пройшли безтурботні дитячі роки маленького Ніколя.

Не раз він із батьками виїжджав до Кибинців, Великої Обухівки, Диканьки. Згодом почалось навчання в Полтавському повітовому училищі. Після смерті молодшого брата Миколу Гоголя батько віддає на приватне навчання до вчителя латинської мови Полтавської гімназії Гавриїла Максимовича Сорочинського (1820), а із травня 1821 року по 1828 рік у – Ніжинську гімназію вищих наук. Тобто до закінчення гімназії кожне літо Микола проводив у батьківському маєтку.

Василівка та прилеглі хутори, а разом із ними і їхні мешканці стали прототипами багатьох гоголівських героїв. Наприклад, під час літнього перебування в селі письменник разом із своєю сестрою Ольгою часто їздив у ліс, що називався Яворівщина. Саме там стояла пасіка Гоголів-Яновських. Тут він спілкувався зі своїм пасічником (про це згадує Ольга Василівна).  Швидше за все, тому й цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» приписаний вигаданому пасічникові Рудому Панькові…

У 1832 р. він провів у рідному селі три літні місяці. Відвідав він Василівку й у 1835 р., провів тут літо 1848 року. Перебував у Василівці в червні–жовтні 1850 р. Востаннє Микола Гоголь побував у родовій садибі у травні 1851 р. Був кілька днів у Великій Обухівці, їздив в Опікунську раду до Полтави, де владнував питання про борги матері.

У ці роки Микола Васильович займається також перебудовою маєтку. Так, у головному будинку був ліквідований  мезонін і зроблена тераса з подвійними колонами, із саду перенесли у правий бік  парадного двору флігель. За проектом Гоголя було зведено дзвіницю й огорожу навколо церкви. Письменник особисто займався посадками в саду, влаштував купальню. За його малюнками було оздоблено інтер'єри вітальні та інших кімнат.

Після смерті Миколи Васильовича в 1852 р. садибу поділили дві сестри (Ганна Василівна від своєї частини спадщини відмовилася). Молодша сестра Ольга Василівна Гоголь-Головня одержала територію від церкви до ставка (батьківський дім та сад), а Єлизавета Василівна Гоголь-Бикова — територію за ставком, яка стала називатися «Биківська». Згодом племінник М. В. Гоголя Микола  Володимирович  Биков одружився з онукою О. С. Пушкіна Марією Олександрівною. У кінці XIX ст. вони оселилися у Василівці, де розпочався третій етап перебудов.

Ольга Гоголь-Головня після смерті свого сина знесла старий батьківський будинок і збудувала новий, 1894 року був розібраний і гоголівський флігель. Згодом будинок й господарські будівлі було зведено на Биковському боці за ставком (нині тут пустир – улюблене місце місцевих мешканців для проведення свята Івана Купала). Разом із тим було впорядковано могили батьків і споруджено у 1896 р. за церквою церковнопарафіяльну школу, яка згодом отримала статус земського училища. У такому вигляді садиба зберігалася до 1943 року.

На жаль, під час війни село було майже повністю знищено. Була спалена під час відступу гітлерівців і садиба (збереглася лише церква та залишки школи).

У 1959 р. до 150-ї річниці з дня народження М. В. Гоголя було впорядковано могилу батьків, ставки, на місці будинку встановлено пам'ятний обеліск, збудовано нову сільську двоповерхову школу, але було заподіяно непоправної шкоди – знесено Різдво-Богородицьку церкву навпроти неї. І тільки у 1972—1978 рр. на кафедрі архітектури і проектування Полтавського інженерно-будівельного інституту під керівництвом Л. С. Вайнгорта розпочалися науково-дослідні та проектно-пошукові роботи, спрямовані на відновлення садиби Гоголів-Яновських.

У 1977 р. на сільському сході села Гоголеве було прийняте рішення про створення на території садиби літературно-меморіального заповідника. Після численних виступів у пресі й на телебаченні відповідно до урядової постанови 1979 року почалось відродження садиби, а до 175-річчя від дня народження письменника в 1984 р. був відкритий заповідник-музей.kar gogol

Над   відновленням  працювала група під керівництвом Лева Семеновича Вайнгорта, тоді головного архітектора Полтави.

Під час відкриття заповідника-музею біля будинку було встановлено пам'ятник Миколі Васильовичу Гоголю (скульптор О. Ковальов, архітектор В. Шевченко).

До складу заповідника входять відновлені батьківський будинок і флігель, а в невеликому парку, оперезаному дивно мальовничим, затягнутим ряскою ставком, розташовані інші компоненти заповідника-музею, без яких не обходився в ті часи жодний парк, – альтанка і грот. Усе це було відтворено за планами, спогадами, листами сучасників, старими фотографіями та із записника самого письменника «Книга всякої всячини».

Також для відновлення були використані листи письменника до матері, Марії Іванівни, у яких Гоголь надсилав креслення та малюнки, якими вона потім користувалася під час ремонту й реконструкції будинку та флігеля. Було відтворено інтер’єри деяких кімнат будинку (кімната матері, їдальня, вітальня). Наприклад, стіни в кімнатах пофарбовані блакитними та жовтими смугами по білому тлу, як це було за часів письменника, також за його малюнками зроблені вікна та двері з кольоровим склом, сплетені килими для спальні й вітальні.

 
Google перекладач
Ukrainian Armenian Azerbaijani Belarusian Chinese (Simplified) English French Georgian German Italian Latvian Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish
Электронный учебный курс (ЭУК) «ОЦЕНКА СТОИМОСТИ НЕДВИЖИМОСТИ»
Історія економіки українських земель (кінець IX - початок XX ст.)
Банер
Оцініть якість обслуговування і компетентність співробітників бібліотеки