Шановні читачі!

До вашої уваги пропонується віртуальна книжково-ілюстраційна виставка на тему :

«ФРУКТИ ТА ОВОЧІ – ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ НАШОГО РАЦІОНУ:
ВІД СПЕЦИФІКИ ТОРГІВЛІ
ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРИГОТУВАННЯ І СПОЖИВАННЯ»
(2021 – МІЖНАРОДНИЙ РІК ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ)

Передмова

Генеральна Асамблея ООН оголосила 2021 рік Міжнародним роком фруктів та овочів. Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення присвятити цей рік підвищенню обізнаності про поживну цінність овочів і фруктів та їх користь для здоров’я, пропагування різноманітного, збалансованого і здорового харчування, здорового способу життя, скорочення втрат і псування продовольства.

Овочі і фрукти – цінні джерела клітковини, вітамінів і мінералів (наприклад, фолієвої кислоти, вітамінів А і С, калію), а також корисних фітохімічних сполук. При їхньому споживанні в рамках здорового раціону знижується ризик розвитку неінфекційних захворювань, таких як надмірна вага/ожиріння, хронічні запалення, високий кров’яний тиск і високий рівень холестерину. Однак, незважаючи на ці величезні переваги, ми не споживаємо їх у достатній кількості. Всесвітня організація охорони здоров’я і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) рекомендують кожному дорослому щодня вживати не менше 400 грамів овочів і фруктів. Рекомендується вводити овочі та фрукти в раціон немовлят вже з шестимісячного віку і споживати їх регулярно протягом усього життя в рамках здорового раціону.

Діяльність в рамках МРФО передбачає такі напрямки роботи: підвищення свідомості (підвищення загальної обізнаності про те, як фрукти та овочі покращують здоров’я через урізноманітнення раціону і збільшення дієтичного різноманіття, впливають на суспільство, економіку);

створення та поширення знань: покращення розуміння того, як різні харчові системи, які базуються на фруктах та овочах, сприяють розвитку суспільства, економіки та екологічної стійкості як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються; створення комунікаційних повідомлень на основі фактичних даних; формування політики (сприяння проведенню науково обґрунтованої політики, обміну передовими практиками, які дозволяють максимізувати безпеку харчових продуктів, урізноманітнити та збалансувати здорову дієту). Саме про це йтиметься у матеріалах даної виставки.

	Коваленко О. Чому огірки були зеленіші: уривок з книжки «Фрукти проти овочів» [Електронний ресурс] / Олексій Коваленко // Куншт – 2020. – 27 листопада. – Режим доступу: https://kunsht.com.ua/chomu-ogirki-buli-zelenishi-urivok-z-knizhki/ Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода. Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. Автор розвінчує безліч міфів про рослини та їх споживання, просто й кумедно розповідає про продукти, які ми бачимо й їмо щодня. Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків. Примірників: 1 (читальний зал)
	Сало І. А. Поточний стан та прогноз кон'юнктури ринку яблук в Україні [Текст] / І. А. Сало // Економіка АПК. – 2020. – № 7. – С. 32–38. Автори статті розглядають поточний стан та роблять прогнози успішності вітчизняного ринку яблук, враховуючи сезонність їх продажу всіма категоріями господарств. У статті визначено основні тенденції та особливості українського ринку яблук, встановлено структурні зміни їх експортно-імпортних поставок. На сонові сформованого балансу яблук визначено рівень споживчого забезпечення та витрат населення. Розглянуто параметри прогнозування обсягів реалізації цих плодів усіма категоріями господарств. Побудовано економічну модель прогнозування з урахуванням сезонного характеру на ринку. Примірників: 1 (читальний зал)
	Яцишина Л. К. Дослідження ринку овочів і фруктів в Україні [Текст] / Л. К. // Економіка та держава. – 2019. – № 2. – С. 105–109. У статті проведено аналіз стану ринку фруктів і овочів в Україні. Проаналізовано норми споживання овочів і фруктів у країні, які на сьогодні, за даними Державного комітету статистики є меншими, ніж рекомендовані Міністерством охорони здоров’я України. Поступово В Україні збільшується кількість споживання плодово-овочевої продукції. Проаанлізовано фактори, що визначають цінові рішення, а саме: стан ринку та попиту, конкуренцію та інші складові навколишнього середовища. Визначено, що ціна на овочі та фрукти на українському ринку коливається в залежності від сезону та змінюється ледве не кожен день. Важливою проблемою плодоовочевого ринку України є створення умов для успішного ведення бізнесу. Примірників: 1 (читальний зал)
	Ціна як основний чинник кластерного аналізу ринку овочів і фруктів [Текст] / О. Ю. Бочко, Н. Я. Рожко // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія "Економічні науки". – 2020. – № 1. – С. 48–54. Мета статті полягає в побудові кластерів на ринку овочів і фруктів на основі цінового чинника. Предметом дослідження є практичні аспекти побудови кластерного аналізу ринку овочів і фруктів на основі цінового чинника. За результатами проведеного дослідження з урахуванням цінового чинника на ринку фруктів та овочів побудовано 6 кластерів: до першого кластера належить Вінницька, Житомирська, Рівненська, Сумська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області; до другого кластера входить Волинська, Івано-Франківська області; третій кластер становить Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська та Харківська області; четвертий кластер – Донецька та Луганська області; п’ятий кластер – Закарпатська область; шостий кластер – Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Черкаська та Херсонська області. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що основні положення, рекомендації та висновки, викладені в статті, можуть бути використані в наукових дослідженнях, пов’язаних з подальшою розробкою теорії кластерів і здійсненням кластерного аналізу. Примірників: 1 (читальний зал)
	Полякова І. Фруктоза – корисний натуральний цукор [Текст] / І. Полякова // Пекарня та кондитерська – 2016. – Липень - серпень. – С. 16 - 17 У статті розповідається про фруктозу С6Н12О6, яка належить до групи моносахаридів і є одним із найважливіших природних цукрів. Найважливішою її сполукою є сахароза, тобто звичайний цукор, який складається з молекул фруктози і глюкози. Полісахариди, утворені глюкозою, наприклад, інулін і олеїн, є поживними речовинами для рослин. Раніше фруктозу виготовляли з інсуліну, тому виробництво її в чистому вигляді було трудомістким і дорогим. Останніми роками навчилися отримувати фруктозу також і шляхом додаткової селекції сахарози. Примірників: 1 (читальний зал)
	Грабовська О. Фруктові начінки для борошняних виробів на основі модифікованого крохмалю і пектину [Текст] / О. Грабовська, М. Кравченко, Н. Сабодаш // Товари і ринки. – 2020. – № 1. – С. 64–77 Стаття досліджує проблему використання фруктових начинок. Харчова промисловість використовує пектин у виготовленні начинок для цукерок, кондитерських желейних і пастильних виробів, молочних продуктів, десертів, морозива, спредів, майонезу, кетчупа, соковмісних напоїв. З фізіологічного погляду пектин позитивно впливає на організм людини, знижуючи вмість холестерину і глюкози в крові. Модифікований крохмаль – відносно безпечна і дешева добавка, яка забезпечує стабільність структури за високих температур і коливань. Перспективним напрямом досліджень є вивчення реологічних властивостей модельних стабілізаційних композицій на основі пектину та модифікованого крохмалю з метою використання у фруктових начинках. Примірників: 1 (читальний зал)
	Бірта Г. О., Л. В. Флока Еко та ГМО-продукти: навчально-методичний посібник [Текст] // Г.О. Бірта, Л.В. Флока. – Полтава: ПУЕТ, 2019. – 74 с. У навчально-методичному посібнику розкривається поняття суті органічного виробництва, землеробства, скотарства; вивчення сертифікації та маркування органічної продукції: аналіз перспектив подальшого розвитку органічних продуктів харчування, вивчення досягнення генної інженерії, вивчення історії створення ГМО, мета та види ГМО, аналіз використання ГМ-сировини під час виробництва продуктів харчування, переваги та ризики використання ГМО, маркування ГМ-сировини. Примірників: 1 (читальний зал)
	Касьянова Д. «На зупинці можна знайти кілька десятків цікавих рослин»: Ботанік про свою роботу та зміни клімату [Електронний ресурс] / Д. Касьянова // Bird in flight – 2021. – 2 лютого. – Режим доступу: https://birdinflight.com/uk/reportage-uk/botanical-garden-kyiv.html - Назва з екрану. На роботі Михайло Журба вчиться розводити екзотичні плодові дерева — хурму або інжир — в українському кліматі, а після — вирушає до сміттєвих контейнерів і автобусних зупинок шукати нові види рослин. Він консультує парфумерів і знає, чому глобальне потепління однозначно вже торкнулося України. Під час локдауну багато хто був у пошуку нових хобі, і рослини раптом захопили навіть тих, хто ніколи раніше не виявляв до них жодного інтересу. Тільки у квітні 2020 року кількість пошукових запитів за словом houseplants (домашні рослини) виросла вдвічі у порівнянні з попереднім роком. В українському фейсбуці є своя група популяризаторів ботаніки — Fructiculture, яку веде Михайло Журба, інженер відділу акліматизації плодових рослин ботанічного саду імені Гришка. Підписників у спільноти поки не багато, зате вони можуть побачити плоди малини мао-мао, купити насіння ківано і 200-300 кілограмів кизилу, а ще просто дізнатися трохи більше про екзотичні і не дуже рослини. Джерело: електронний архів інтернет-журналу «Bird in flight».
	Браун Дж. Чи правда, що свіжі овочі та фрукти корисніші, ніж заморожені [Електронний ресурс] / Джессіка Браун. - // BBC.com – 2020. – 9 травня. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-52528864. - Назва з екрану. Вважають, що консервовані та заморожені овочі та фрукти менш поживні, ніж свіжі. Але це не завжди так. Не секрет, що продажі консервованих і заморожених продуктів в останні місяці зросли, і причина цього зрозуміла — ми намагаємося запастися їжею, щоб не ходити зайвий раз в магазин. Збільшилися навіть продажі морозильних камер. Але ж нам завжди говорили, що фрукти та овочі корисніше їсти свіжими. Чи шкодимо ми здоров'ю, забиваючи холодильники консервними банками та пакетами із замороженими продуктами? Щоб правильно відповісти на це питання, варто розуміти: фрукти й овочі найбільш поживні й корисні, коли вони дозрівають, у момент збору врожаю, підкреслює Фатіма Хачем, старший співробітник з питань харчування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Джерело: електронний архів журналістських матеріалів BBC
	Національні рекомендації зі здорового харчування [Електронний ресурс] / МОЗ України // Про Здорове. – Режим доступу: http://www.prozdorove.com.ua/ 13 грудня Міністерство охорони здоров’я разом із Центром громадського здоров’я та експертами-дієтологами презентували національні рекомендації зі здорового харчування та  визначили найважливіші групи продуктів, які повинні входити до щоденного раціону людини. У рамках заходу експерти назвали перелік необхідних організму продуктів та рекомендований розмір порцій, розроблених на основі найкращих практик провідних країн світу та офіційно схвалених МОЗ України та Центром громадського здоров’я МОЗ України. До складу рекомендованих продуктів увійшли сезонні овочі та фрукти, звичні та доступні молочні та кисломолочні продукти, різні види риби та м’яса. За структурою – це сім рекомендацій щодо здорового харчування дорослих і дітей старше 2 років, які допоможуть скласти власний збалансований раціон із корисних харчових продуктів і напоїв. Перша в історії України тарілка здорового харчування стала основою для національної інформаційної платформи «ПроЗдорове», покликаної наблизити кожного українця до здорового та збалансованого раціону. Платформа розроблена у рамках програми Рекомендацій зі здорового харчування для громадськості схвалені МОЗ України та Центром громадського здоров’я МОЗ України. Спираючись на практики провідних країн світу, експерти зробили їх зрозумілими та доступними для застосування у повсякденному житті громадян. Джерело: електронний архів порталу Про Здорове.
	Скибчук А. Закатали в дело. Рынок вощоной консервации зависит от сбора урожая и стоимости продукции [Текст] / Анастасия Скибчук. - // FOOD.UA. Продукты Украины – 2019. – № 4(96). – С. 6 – 11. На рынок овощной консервации влияют факторы двух групп – производства и потребления. К первым относятся сбор урожая овощных культур, закупочные цены на них, тарифы на энергоносители, стоимость упаковки, хранения и транспортировки готовых консервов. Ко вторым – платежеспособный спрос, предпочтения покупателей по видам продукции, рекламные кампании, мода на разные системы питания и стиль жизни, развитие HoReCa. Статья исследует такие характеристики укринского рынка овощных культур, как обьем и динамика производста овощей, импорт и экспорт продукции, потребительские предпочтения. Примірників: 1 (читальний зал)
	Маєвська М. Правда чи міф? Свіжі овочі і фрукти можна їсти лише в сезон [Електронний ресурс] / Марина Маєвська. - // Новое время – 2019. – 11 вересня. – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/health/nutrition/yaki-frukti-ta-ovochi-jisti-voseni-284614.html. - Назва з екрану. Літо пройшло, і багато людей перестали їсти овочі, виправдовуючи це тим, що поза сезоном вони не приносять користі. Чи так це насправді? Українці масово вважають, що овочі та фрукти треба їсти тільки в сезон, а взимку краще вживати зроблену влітку домашню консервацію. У корені цього переконання лежить якийсь міф про те, що для жителів України корисні лише ті фрукти і овочі, які росли на наших землях споконвіку, а, значить, взимку слід відмовитися від екзотичних дарів природи. В осінніх і зимових овочах і фруктах немає вітамінів і поживних речовин, переконані прихильники цієї точки зору.Про те, що картопля і помідори з’явилися у нас лише в XVII столітті, а кава і чай — лише трохи раніше, автори подібних текстів чомусь забувають. Дана публікація намагається розібратися, як насправді йдуть справи з користю овочів і фруктів восени і взимку. Джерело: електронний архів журналу Новое время